Доморощені «мігранти»

Про зуби мудрості знають усі. Хтось чекає на них із нетерпінням (це ж бо ознака «дорослості»!), а хтось і чути про них не хоче — настільки вони вже набридли своїм вічним прорізанням. Ці примхливі «новоутворення» можуть вилазити кілька років, нагадуючи про себе нудним болем, а можуть і взагалі нашкодити усій щелепі. Про загрозу, яку нерідко несуть «зуби мудрості», про те, як рятуватися від масштабного запалення тканин і про велику роль звичайної соди у стоматологічному здоров’ї «УМ» розповіла професор кафедри стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика Ірина Мазур.

У наших пращурів було мало не по 42 зуби

— Ірино Петрівно, прорізання «зубів мудрості» спричиняє неабиякий дискомфорт для їхнього «власника». Більшість людей при згадці про них роблять кислі обличчя та відмахуються: «тільки не це»... Чим, крім болю, може загрожувати цей процес?

— Негативний бік «зубів мудрості» — це їхня так звана міграція до центральної лінії. Адже вони ніби штовхають сусідні зуби до центру щелепи. Якщо перед міграцією один зуб заходив на інший, то після появи «новачків» цей дефект значно посилиться. Травматизм — це проблема номер один, якщо ми говоримо про «зуби мудрості». Для того аби запобігти травматичним випадкам, «зуби мудрості» видаляють. На щастя, вже зараз «зуби мудрості» ростуть не у всіх.

— Чому?

— Раніше люди споживали тверді харчі, а тепер їжу піддають певній кулінарній обробці. Через це з еволюцією кількість зубів у щелепній системі скорочується, адже на зуби вже не покладається таке велике навантаження, як колись. І якщо у наших пращурів було мало не по 42 зуби, то нині нормою вважаються 32, і це разом із чотирма «зубами мудрості». Проте тенденція одна: кількість зубів у людини й надалі зменшується, а водночас звужується щелепа, адже нам уже не потрібно обробляти стільки сирої їжі. Ви ж знаєте, як зараз годують дітей: до трьох років їм дають їжу, подрібнену в блендері... До слова, це неправильно — як тільки у малюка прорізаються перші зуби, треба привчати його до грубої їжі. Давати гризти яблучко, наприклад, щоб отримане навантаження стимулювало нормальний розвиток зубів.

— У багатьох європейських країнах стоматологи радять видаляти «зуби мудрості» ще до того, як вони проріжуться. Тобто зрізають так званий «капюшон» та витягають зуб із ясен. Як ви ставитеся до такої радикальної практики?

— «Зуби мудрості» можна видаляти лише в дорослому віці, бо вони займають ключову позицію у формуванні щелепи. Тому я не можу погодитися з тими, хто пропонує виривати «зуби мудрості» у ранньому віці. Це нагадує мені ситуацію з апендиксом, який раніше пропонували видаляти для профілактики, «поки не запалився». Згодом медики дійшли висновку, що це — повна нісенітниця, адже апендикс виконує важливу функцію відновлення мікрофлори. Не можна бездумно видаляти те, що створив Бог, адже якщо це існує, то воно для чогось потрібне. У деяких випадках ми видаляємо «зуби мудрості» — наприклад, якщо через них формується неправильний прикус. Але це стосується лише дорослих людей, у яких щелепи вже не ростуть. В іншому випадку такою маніпуляцією можна просто спотворити людину!

«Прийшов сімдесятирічний хірург у паніці: «У мене розростається тканина у роті. Мабуть, рак!»

— У народі кажуть, що прорізання цих примхливих зубів — ознака мудрості. А чи можуть такі зуби прорізатися у ранньому віці? Наприклад, у 10 років?

— «Зуби мудрості» можуть почати прорізатися з 15 років, але найчастіше це стається у 18–19 років. У моїй практиці не було «аномальних» випадків, щоб ці зуби почали «лізти» до 15 років: у такому віці ще шості зуби не у всіх до кінця прорізаються...

— А до якого віку можна очікувати на цих «гостей» у своєму роті?

— Максимального вікового порогу тут немає. Одного разу до мене прийшов пацієнт — сімдесятирічний хірург, — і в паніці розповідає: «У мене розростається тканина у роті! Це, мабуть, рак, я помру!..» Як медик, він подумав: якщо в його віці у роті розростається тканина, то це, ймовірно, говорить про онкологічне захворювання. Насправді ж виявилося, що цьому пацієнту просто видалили зуб, після чого сусідній зуб мудрості, який раніше не мав сили пробитися, почав рости. Я цього чоловіка заспокоїла, сказала, що він просто «стає мудрішим». Він був такий щасливий, аж сяяв! Із «зубами мудрості» — так само, як і з коханням: може статися в будь–якому віці!

Содовий антисептик «зроби сам»

— Що б ви порадили людині, у якої почали різатися «зуби мудрості»? Чи варто їй звертатися до лікаря?

— Спочатку треба зробити ортопантомограму — діагностику зубів, яка допоможе побачити, в якому напрямку вони ростуть та чи існують загрози, пов’язані з прорізанням зубів. Орієнтуючись на ортопантомограму, лікар зможе зробити відповідні висновки та визначити, що робити далі.

— Наші стоматологи радять знімати біль від прорізання зубів полосканням ротової порожнини. Нібито розчин теплої води з содою (одна чайна ложка соди на склянку води) допоможе позбутися дискомфорту...

— Воду з содою справді використовують як антисептик у домашніх умовах — це найпростіше, чим людина може допомогти собі сама. Цей розчин може зняти больові відчуття та унеможливити запалення. Проте зараз існує безліч фармакологічних препаратів, які лікарі прописують у таких випадках.

Фаст–фуд у стоматології

— Часто люди скаржаться на неправильний ріст «зубів мудрості». Що робити у таких ситуаціях?

— Зуби можуть прорізатися у неправильному напрямку. Але наша ортодонтія крокує в ногу з часом, тому такі проблеми можна вчасно підкоригувати. Якщо у дитини, наприклад, неправильно ростуть два зуби, то достатньо лише одягати на ніч спеціальну пластинку на верхню та нижню щелепи, і проблема зникне. Крім того, завдяки такій пластинці дитина відучиться від неправильного дихання — дихання ротом. Я просто вклоняюся перед людьми, які винайшли цю річ! Проте з «зубами мудрості», якщо вони почали прорізатися «не туди», не вдасться нічого зробити. Та це навіть і не потрібно — варто просто видалити такі зуби, адже вони не беруть участі у процесі жування.

— Чи бувають випадки, коли українці недбало ставляться до своїх «зубів мудрості», не йдуть лікуватися при перших проявах болю, а потім страждають від ускладнень?

— Із такими випадками я зустрічаюся дуже часто. Коли людина «запускає» «зуб мудрості», із часом стає гірше — починається сильне запалення, і виривати зуб стає надзвичайно складно. Це і без того важко робити, бо кістка дуже міцна... А запалення набагато ускладнює цей процес!

— А як узагалі, наші співвітчизники вчасно звертаються до стоматологів чи схильні терпіти біль до останнього?

— Коли людям пояснюєш, наскільки важливо відвідувати стоматологічний кабінет, вони це розуміють та вчасно ходять до лікаря. Це як «система фаст–фуду»: дітей привчають ходити до закладів швидкого харчування, презентуючи їм там подарунки. Я — не прибічниця фаст–фудів, проте бачу, що цей шлях ефективний. Його використовують і в сучасних стоматологічних клініках: дітей із раннього віку привчають відвідувати стоматолога п’ять разів на рік задля профілактики. Уявіть собі ситуацію: ви всю ніч не спали, у вас болить зуб. Ви приходите до якоїсь незнайомої тітки, яка на вас кричить та, до того ж, чіпає хворий зуб. Це боляче й неприємно, стрес для пацієнта. Звісно, після цього ви будете ненавидіти всіх стоматологів! А якщо дитина звикне ходити до стоматолога, який буде щіточкою лоскотати зубчики та пензликом покривати їх лаком, то вона зрозуміє, що це зовсім не боляче. І не буде боятися походу до лікаря. А відтак матиме більше шансів зберегти зуби здоровими.

ПОГЛЯД

На думку американського психотерапевта, автора психологічних бестселерів Луїзи Хей, зуби символізують рішучість людини. А проблеми із «зубами мудрості» вона пов’язує з тим, що у своїй свідомості людина не відводить достатньо місця для закладання міцного фундаменту для життя.

ДО РЕЧІ

Японські науковці навчилися видобувати із «зубів мудрості» стовбурові клітини. Цю надзвичайно важливу речовину знайшли у... пульпі зубів. Цінна сировина, отримана з надр «зубів мудрості», може «перевтілюватися» у різні тканини організму, наприклад, у хрящову, кісткову та жирову. Світова спільнота вже охрестила це відкриття етичною альтернативою видобуванню стовбурових клітин із людських ембріонів. Адже тепер, аби отримати стовбурові клітини, не треба позбавляти життя зародків.