Ляльки і Марчук

Ляльковий дім

Наприкінці січня у Києві, на вул. Пушкінській, 32–б відкрито нову галерею Artlife виставкою авторських ляльок «Королівський дебют». Традиція лялькарства поширена у всьому світі, кажуть у галереї, особливо у Москві, Нью–Йорку та Лондоні. В Україні цей жанр означений пунктирно — з великими пробілами. Artlife вирішили змінити ситуацію і приєднатися до світового тренду — експозиція авторських ляльок змінюватиметься щомісяця. На першій виставці свої роботи представили і відомі майстри, і дебютанти з усієї України.

Інна Івасюк із Буковини робить ляльки, схожі на гуцулів. Називає їх маґодзе, як людей з–під Чернівців. Олена Коростильова займається керамічними ляльками із рухомими ніжками і голівками — їх краще підвішувати на двері. Нонна Сакун — одна з найдорожчих майстринь: її аристократичний «Зайка», не вищий десяти сантиметрів, коштує дорожче, ніж великі керамічні ляльки чи зроблені у стилі папір–клей. Аналога личка ляльки Лесі Король не знайти в жодній галереї — воно від старої лондонської іграшки 1902 року. Від ляльки збереглося лише обличчя — Леся вмонтувала його у свого котика, покритого бісером.

Здебільшого ляльки нагадують героїв фентезі або казок, але є й концептуальні. Скульптор Дмитро Гармаш із Чернігова для своїх робіт використовує радіодеталі — серія його робіт нагадує період палеоліту. Своїми «технічними» динозаврами Дмитро хотів показати, що археологи знайдуть після нас і що треба наступним поколінням залишати не залізяччя, а духовне наповнення.

17 нових витівок

Відомого художника Івана Марчука можна зустріти на багатьох імпрезах, але його роботи ніби за сімома замками залишалися у маленькій майстерні художника. Марчук пояснив це тим, що він не працює в поп–культурі, щоб епатувати та його роботи не з дешевих, аби виставлятися на кожному ярмарку. Аллі Маричевській, директору галереї «АВС арт», вдалося розкрутити Івана Марчука на персональну виставку «Витівки Творчого Духу», де представлено понад 40 картин, 17 із яких — вперше.

Відомо, що художник працює циклами. Упродовж двох років Іван Марчук у новій для себе техніці написав 25 полотен, які назвав «Поглядом у майбутнє». Його картини нефігуративні, проте інтригують більше, ніж попередні дев’ять циклів. Алла Маричевська запевняє, що молодь не знайома із творчістю Марчука, тому для виставки підібрали роботи з різних циклів, щоб у відвідувачів була нагода подивитися в цілому на творчість художника.

У майстерні Марчука є мікроскоп, у який він любить розглядати предмети. Картини із циклу «Погляд у майбутнє» нагадують кадри із фентезі, коли на інших планетах під мікроскопом розглядають галактику і бачать Землю. Мазки стали ширшими, яскравішими, фарби барвистішими.