Сало в шампанському

Організатором Свята сала, як і торік, стала мерія. А торговельною «вітриною» й водночас «живою сценою» для виступів переважно самодіяльних артистів — традиційна пішохідна «стометрівка» вулиці Жовтневої у самісінькій «пуповині» обласного центру. Цього разу територію свята навіть розширили за рахунок прилеглої Театральної площі, з якої тільки–но прибрали головну ялинку міста. Тож більшість учасників згаданого віншування національного продукту сприймали його як своєрідне продовження новорічно–різдвяних святкувань. До цього спонукала й температура дійства у найбуквальнішому значенні цього слова. Бо ж рухатися і пританцьовувати практично всім доводилося не стільки в такт музики, скільки від зовсім не «поросячого» холоду.

За подібного екстриму, попри те, що офіційним напоєм свята був глінтвейн, чимало присутніх зігрівалися міцнішими напоями. Родзинкою ж «дармових» смакувань після минулорічного «сала в шоколаді» організатори визначили «сало у шампанському». Приготування останнього, м’яко кажучи, не вирізнялося оригінальністю: нанизані на шпичаки малесенькі шматочки натурпродукту просто «кропили» струменем із тільки–но відкоркованої пляшки. Не надто вишукано і смачно — зате весело! А от обіцяний розважальний ексклюзив — поросячі перегони — довелося скасувати. Бо ж у такий лютий мороз добрий господар не те що поросятка — собаку на вулицю не вижене.

Біля торговельних яток «ганялися», в основному, за дешевшою смакотою зі свинини. Ціни на неї хоча й «кусалися», однак на тлі різкого подорожчання молочних продуктів, насамперед твердих сирів, уже не видавалися такими «захмарними». Кілька номінацій конкурсу під загальним девізом «Полтавське сало — найкращий делікатес» зібрали провідних товаровиробників краю. Не забули «батьки» дійства і про традиційний благодійний аукціон. Кошти, виручені від продажу двох смажених «молочних» поросят, одразу передали місцевій школі, в якій навчаються діти з особливими потребами.