Чиє світло у «Кримській світлиці»?

27.01.2010

Єдине україномовне видання АРК — газету «Кримська світлиця» — врятовано. Її перспектива більш–менш окреслюється: кажуть, багатостраждальний часопис не просто буде виходити, а ще й у кольорі, на 32 шпальтах і начебто аж трьома мовами (українською, російською і кримськотатарською). Але коли і де друкуватиметься наступне число «Кримської світлиці» — достеменно не знають навіть ті її журналісти, хто готовий стати під начало нового редактора, 62–річного Леоніда Пілунського, якого минулого тижня призначив міністр культури і туризму України Василь Вовкун.

Пан Пілунський добре відомий місцевому політичному і медійному загалу. Він — голова кримського осередку Народного руху України, заступник голови фракції «Курултай–Рух» у парламенті автономії. Добре знається і на підприємництві, і на радіожурналістиці — колись вів російською спеціальну передачу для моряків. «Світлицю» новопризначений редактор збирається зробити сучасною, тиражною тощо.

Але його призначення «у багнети» сприйняли деякі передплатники старої «Кримської світлиці» — давні поціновувачі з числа громадсько–політичних активістів. Невдоволення навіть переросло в пікет під входом до приміщення редакції «КС» у Сімферополі. Учасники акції тримали в руках плакати з гаслами «Світлиця» належить українцям!», «Ні політичному рейдерству!», «ПілЮнський — геть!».

«Політичне рейдерство», за словами протестантів, полягає в тому, що, мовляв, замість досвідченого головного редактора Віктора Качули, заслуженого журналіста України, призначили представника конкретної політичної партії, яка підтримує кандидата в президенти Юлію Тимошенко. І таке призначення відбулося без погодження з іншими двома співзасновниками газети й трудовим колективом.