Модельна кар'єра вродливої блондинки Наташі Козицької була доволі успішною — віце-міс Києва, віце-міс України, участь у «Міс світу» в ПАР у 1994 році, вихід у п'ятірку найкрасивіших дівчат світу в 1996 у Токіо, та й несла себе по подіуму Наташа, на відміну від своїх колежанок, завжди з гідністю королеви. Саме тому на ній органічно виглядали дорогі шуби, витончені ювелірні прикраси і гламурні вечірні сукні. Постмодельний період життя також «склався» — у 2000 році Наталя вийшла заміж за колишнього нардепа, тоді голову правління НАК «Нафтогаз України», а нині керівника Державного управління справами (ДУСя) Ігоря Бакая, а минулого року народила доньку. Тепер щаслива і заможна пані Бакай вирішила зробити кар'єру спiвачки. Вона й раніше пробувала спiвати — досить вдало співпрацювала з Олександром Злотником і Сергієм Сметаніним у Києві, Ігорем Крутим і Євгеном Орловим у Москві, але високий старт зробила саме зараз в Україні під керівництвом продюсера з хорошим смаком Діми Клімашенка. Наприкінці минулого року Наталя Бакай зробила гучну презентацію свого першого кліпу «Восточная любовь», знятого в Єгипті, де молода жінка вигідно виглядала на тлі пустелі, верблюдів і чудово вписувалася в систему східних розкошів. Цей кліп і зараз «гуляє» каналами українського телебачення, але недавно свою появу на «музичному ринку» новоспечена співачка закріпила другим музичним відео на пісню «Горький коктейль». Напевне, Наталю заїло, що після першої пісні у декого з'явилися сумніви щодо її вокалу, тож головною метою другого кліпу стала, в першу чергу, демонстрація вокалу, а потім уже все інше. Кліп знімав молодий київський режисер Алан Бадоєв, він заявив співачці і її продюсеру: «Я готовий, і в мене досить школи, щоб зняти хороший кліп. Єдине, досі у мене не вистачало лише фінансових можливостей для того, щоб втілити свою ідею!». Бадоєву дали шанс, і він його, здається, успішно реалізував. У новому кліпі, де знову розкіш і стильність, Наталя Бакай грає сумну романтичну дівчину, яка згадує свого коханого. «За натурою я весела, артистична і дуже емоційна людина. І не в моєму характері впадати в депресії чи занурюватися в гіркі спогади. Я вважаю себе щасливою людиною, а в кліпі просто грала — як актриса», — поділилася з журналістами артистка.
Більше того, хоч Наталя й заявляє, що співає для власного задоволення і власного кайфу, у неї вже готовий перший альбом, який, найімовірніше, називатиметься «Восточная любовь», і зараз ведеться пошук гідної рекордингової компанії для його тиражування. Для другого(!) є тільки задумки, але пані Бакай каже, що він буде україномовним і слова до всіх пісень вона планує написати сама. А чого ж, пише ж вона вже два роки художню книгу, роман з елементами автобіографії. Тому що, за переконанням Наталі, «жінка не повинна бути суперрозумною чи суперкрасивою, але в неї обов'язково має бути своя справа. Вона має бути просто красивою, щасливою, добре вихованою і мати захоплення у житті». Ось такий «солодкий коктейль».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
