Угорська акція виявилася «золотою»

22.01.2010

Результат першого туру виборів на Закарпатті — перемога Віктора Януковича — виявився несподіваним для багатьох закарпатців. Адже за останні п’ять років найзахідніша область України голосувала за «помаранчевих», які в більшості країн асоціюються насамперед із європейським вектором, і на минулих виборах до ВР тут переміг блок Віктора Ющенка. А нинішня перед­виборча кампанія Януковича в краї нічим особливим примітна не була (хоча Партія регіонів таки має свою обласну газету, на відміну від БЮТ).

Але якщо детальніше розглянути підсумки, то мінімальна перевага Януковича над Юлією Тимошенко у 3,3% голосів (18 тисяч голосів) є суто символічною.

Так, на тлі зростання цін та розчарування чимало закарпатців або не пішли на вибори (57% — рекордно низька явка), або утрималися від підтримки діючої влади. Особливо це помітно в традиційних «заробітчанських» районах — Хустському та Тячівському, де Янукович відчутно переміг. Зіграло свою роль і московське православ’я, яке тут міцно вкорінилося. Натомість інші верховинські райони з більш вираженою українською свідомістю (Рахівський, Міжгірський, Воловецький, Великоберезнянський), котрі примикають до Галичини, все–таки надали перевагу «помаранчевій» кандидатці.

Підтримка головного опозиціонера була забезпечена і «нетрадиційними» способами: люди розповідають про купівлю голосів за банальні 20 гривень. Зокрема, таке спостерігали у Перечинському районі, де перше місце посів Янукович.

Але й за таких умов Янукович не обійшов би Тимошенко, якби не позиція угорської громади краю, що нараховує 150 тисяч осіб і вирізняється дисциплінованим голосуванням. Якщо на всіх попередніх виборах угорці роздвоювалися, голосуючи і за «помаранчевих», і за «синіх», то на цей раз два конкуруючі угорські політичні угруповання діяли злагодженіше: одні відверто підтримали Януковича, інші — утрималися від підтримки «помаранчевих». Угорський виборець, який дослухається до голосу своїх крайових проводирів, опинився на рівній дорозі.

Тому в тих округах, де угорське населення складає значну частину (Берегівський, Виноградівський райони, міста Берегово і Чоп) Янукович переконливо обійшов Тимошенко. Особливо вражаюча підтримка лідера ПР на Берегівщині, де 75% населення становлять угорці: тут Янукович набрав найбільшу кількість голосів на Закарпатті — майже 54% — і в чотири рази (!) випередив Тимошенко.

Тож оті 3% переваги донецького кандидата можна сміливо записати в угорський актив, який, чесно кажучи, важко зрозуміти з геополітичних міркувань. Адже закарпатські угорці, певно, хотіли б опинитися в Європейському Союзі якнайшвидше, аби бути ближчими до своїх братів в Угорщині. Президент Янукович навряд чи в цьому їм допоможе.

Проте прихильникам «синіх» зарано святкувати перемогу на Закарпатті. Свій можливий ресурс у краї вони практично вичерпали. Ті ж 29% голосів Віктор Янукович набирав в області навіть у третьому турі минулих президентських виборів. Натомість «помаранчеві» голоси цього разу розпорошилися і в значній мірі припали третій силі — Яценюку та Тігіпко (20%). На відміну від «східняків», закарпатські симпатики цих кандидатів — здебільшого молоді або освічені — в другому турі в більшості віддадуть свої голоси за Тимошенко, яка асоціюється більше з європейським вибором, ніж Янукович. Що вже казати за тих, які голосували за Ющенка, Гриценка чи Тягнибока. Тільки цих 50 тисяч буде достатньо, аби перекрити мінімальну перевагу Януковича в першому турі.

Однак штабу Юлії Тимошенко рано розслаблятися. Якщо мер Ужгорода Сергій Ратушняк уже почав агітувати за неї і свої 14 тисяч голосів покладе в її скарбничку, то свого слова не сказав інший політичний важковаговик краю — Віктор Балога. Досі він відкрито не вступав у виборчу кампанію. Володіючи значними ресурсами в області, Балога здатен втрутитися в доволі ясну картину симпатій краю. І не стільки традиційними методами, як «нетрадиційними». Адже перемога Тимошенко йому особисто навряд чи обіцяє щось приємне.

  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>