Дипломатичний напрям українського визвольного руху сприяв утвердженню Української самостійної соборної держави на міжнародній арені. Сьогодні мало хто знає, що українське націоналістичне підпілля у 1943—44 роках вело переговори з військово–політичними колами Румунії. Воюючи з нацистами на Волині та Південному Поліссі, підпілля ОУН(б) та УПА мали водночас відбиватися й від румунських військ та каральних загонів. Румунія як союзниця гітлерівської Німеччини у Другій світовій окупувала українські території Північної Буковини, Бессарабії і Трансністрії. Український визвольний потенціал розпорошувався, тоді як потрібна була якнайбільша концентрація зусиль для боротьби проти двох тоталітарних систем — СРСР та Німеччини.