Ганна Безсонова: Хочу досягти успіху в журналістиці

Багато хто може позаздрити долі цієї дівчини, яка для свого молодого віку досягла вже чималих висот. У 25 років Ганна Безсонова залишила спорт, здобувши силу–силенну медалей чемпіонатів світу та Європи, двох Олімпійських ігор, не кажучи про менш гучні, але значущі нагороди. Зараз, без перебільшення, легенда української художньої гімнастики не відпочиває на лаврах, а веде активний спосіб життя — то з’являється в популярних телевізійних шоу, то дивує рішенням присвятити життя журналістиці, не розриваючи стосунки зі спортивним світом.

Ця розмова з непосидючою Ганною відбулася на церемонії презентації нової форми олімпійської збірної України, яка незабаром змагатиметься у Ванкувері. Саме Безсоновій організатори презентації відвели одну з найпомітніших ролей на цій події — запропонували бути моделлю в парадному костюмі. Кореспондент «УМ» скористався нагодою й дізнався, як почувається спортсменка в новій олімпійській амуніції, а також розпитав про плани на майбутнє.

«На кожну Олімпіаду форма для спортсменів має покращуватися»

— Аню, вам довірили бути головною моделлю на презентації форми «зимової» збірної України–2010, ви стали її першим обличчям. Як вам новий образ наших спортсменів?

— На мій особистий смак, форма гарна. Яскрава, комфортна — мені вона справді подобається. Думаю, що з нею українські спортсмени продемонструють гарні результати на Олімпійських іграх у Ванкувері.

— А можна її порівняти з одягом, який носили ви та вся українська делегація в Пекіні–2008?

— Це складно зробити, адже ці комплекти розроблялися для різних пір року та видів спорту. Але я певна, що на кожну нову Олімпіаду українська збірна повинна приїжджати в новому образі, кращому за попередній — це нормально, адже все в світі розвивається, й одяг також.

— Деталі підготовки амуніції до Ігор у Ванкувері НОК тримав у таємниці. Вам запропонували взяти участь в презентації новинки в останній момент?

— Пропозиція мені надійшла ще до Нового року. Насправді презентація мала бути не в січні, а дещо раніше, але такі речі не завжди вдається влаштувати вчасно. Я погодилася одразу, адже це дуже цікава подія як для простих любителів спорту, так і для безпосередньо причетних до нього людей.

— У запропонованій розробниками парадній версії одразу впадають у вічі деякі оригінальні елементи костюму, зокрема жіночі та чоловічі головні убори. Є бажання щось із костюму використати в повсякденному житті?

— Якщо це будуть якісь схожі речі, то носитиму їх із задоволенням. Раніше такі комплекти для збірної були ексклюзивними, виключно для спортсменів. Тепер же, як кажуть, їх навіть можна буде придбати напередодні самої Олімпіади.

«Мене часто запрошують на показові виступи»

— Після чемпіонату світу в Японії у вересні минулого року ви вирішили закінчити професійну кар’єру. Але фізичну форму продовжуєте підтримувати?

— Звичайно, що намагаюся перебувати у формі, тим більше, що продовжую брати участь у показових виступах на різних змаганнях. Так само допомагаю молодим гімнасткам у тренувальному процесі, ділюся своїм досвідом. Одночасно намагаюся вчитися журналістиці: хочу спробувати себе на цій ниві.

— Часто доводиться виступати в показових програмах?

— Так, кілька разів їздила до Іспанії: кличуть на показові виступи, на різноманітні шоу. Особливо багато запрошували напередодні цих зимових свят. Із задоволенням буду відгукуватись на такі пропозиції і в подальшому.

— Для багатьох була несподіваною інформація про те, що ви почали працювати в журналі Pink на посаді шеф–редактора. Якими там є ваші обов’язки?

— Це не конкретно журналістська робота, а, швидше, діяльність, пов’язана з підготовкою журналу до випуску, його виданням. Зараз намагаюся вивчати цю справу. Упевнена, що мені все вдасться, адже по натурі я дуже наполеглива. У спорті певні досягнення я вже маю, тепер хочеться досягати успіху і в інших сферах діяльності.

— Як з’явився варіант із роботою в журналі?

— Мені просто запропонували, і я погодилася. Здалося, що зможу багато що сказати, працюючи в журналістиці.

— Легкоатлетка Олена Говорова також після кар’єри спортсменки доволі успішно працювала на каналі «Мегаспорт». А вас телебачення не вабить?

— І таке є в моїх планах, але я розумію, що просто так це не вийде. Для роботи на телебаченні треба готуватися, вчитися, йти до неї тривалий час. Саме цим я і займаюся нині.

— Якщо ж мрія збудеться, то це буде спортивна журналістика чи, можливо, інший, наприклад, суспільно–політичний напрям діяльності?

— Швидше за все, це буде пов’язано зі спортом, адже я змалечку цим живу, тому важко уявити повний відхід від нього. Тим більше що пропаганда спорту в нашій країні зараз особливо потрібна, й було б приємно таким чином і займатись цікавою працею, і робити добру справу.

«Мені було б соромно не бути в курсі футбольних подій»

— Чи є якісь спортивні змагання, за якими ви постійно слідкуєте?

— За подіями в художній гімнастиці стежу в першу чергу: як змінюються покоління, де з’являються цікаві спортсменки, які нововведення практикуються. Назавжди розлучатися зі своїм рідним видом спорту я не хочу.

— А чим ще цікавитеся, окрім художньої гімнастики?

— Мені було б соромно не бути в курсі деяких футбольних подій (батько Ганни, Володимир Безсонов, відомий футболіст київського «Динамо» 1980–х років, а нині головний тренер «Дніпра». — Авт.). Загалом, при можливості, намагаюсь слідкувати за всіма видами спорту, аби знати про успіхи та стан справ у наших збірних.

— Крім вас, збірну з художньої гімнастики залишила ще одна лідерка Наталія Годунко. Коли можна очікувати на гідну заміну вам? Може, вже когось бачите?

— Зміна вже виросла, але юним спортсменкам потрібно набратися досвіду, який приходить із часом, після нових змагань. Можливо, що десь півроку–рік цим дівчатам буде складно, але вони талановиті, успіхи до них ще прийдуть. І сподіваюся, що котрась із них ще перевершить і мої здобутки. Це може бути і Ганна Різат­дінова, й Аліна Максименко з Валерією Шурхал. А ще ж є талановиті юніори. Із цього сезону про всіх них мають заговорити.

«Українські спортсмени найсильніші та найкрасивіші»

— В інтернеті частенько можна натрапити на різноманітні конкурси та опитування з визначення найкрасивіших спортсменок. Ви там частенько фігуруєте на провідних ролях. Як узагалі ставитеся до подібних речей?

— Вони цікаві, в першу чергу, для глядачів чи читачів. Для нас, спортсменів, це швидше просто приємне доповнення до успіхів. Приємно, коли про тебе пам’ятають, можуть оцінити не лише зі спортивної точки зору. Стосовно себе, то якось і не надто переймаюся за подібними конкурсами.

— За активної участі Національного олімпійського комітету зараз визначають найсимпатичнішого представника нашої олімпійської команди, яка вирушить до Ванкувера. Кого ви виділили б серед них?

— Мені складно вибрати, адже вважаю, що всі наші спортсмени найсильніші та найкрасивіші (усміхається). Ми всі — одна сім’я, підтримуємо одне одного, тому й виділяти когось одного було б неправильно.

ДОСЬЄ «УМ»

Ганна Безсонова

Заслужений майстер спорту з художньої гімнастики

Народилася 29 липня 1984 р. у Києві.

Бронзова призерка Олімпіад 2004 та 2008 рр., абсолютна чемпіонка світу 2007 р., багаторазова призерка чемпіонатів світу й Європи, володарка Кубка Світу 2002 р., багаторазова чемпіонка України.

Найкраща спортсменка України 2007 р. за версією НОК.

Закінчила Національний університет фізичного виховання та спорту України.

Перший тренер — Вікторія Безсонова (мати). Тренувалася в Альбіни та Ірини Дерюгіних.

Зріст — 174 см, вага — 49 кг.

Захоплення — журналістика.

Незаміжня.

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Альбіна Дерюгіна, головний тренер збірної України з художньої гімнастики:

— Ми не мали права просити чи наказувати Безсоновій продовжити кар’єру. І зараз надзвичайно вдячні за те, що вона продовжує допомагати національній команді.