Беззуба стоматологія

Коли я була маленька, до зубного лікаря мене не можна було затягнути навіть силоміць. Побувавши одного разу в кабінеті стоматолога, зовсім не хотілося «гостювати» там ще бодай раз у житті. Страшно ставало ще перед кабінетом: із–за дверей лунало грізне ревіння бормашини, гучний дитячий крик, і маленькі пацієнти у черзі в передчутті «дива» вмовляли батьків піти додому. Та й «антураж» усередині кабінету мало кого залишав байдужим... Певно, що людина, яка відчула на собі всі «принади» радянської стоматології, від переляку може назавжди забути дорогу до зубного спеціаліста. А дарма: нині у стоматологічних кабінетах все зовсім не так. Сьогодні можна посадити пацієнта у зручне крісло (майже ліжко — хоч лягай та спи!), здивувати його комфортним та безшумним лікуванням зубів, а від нестерпного болю позбавити одним простим уколом. Та ще й цукерочку подарувати — просто так, на згадку про приємні відвідини лікаря. Щоправда, як з’ясувала «УМ», деякі апарати й установки українці можуть побачити хіба що на спеціалізованих виставках. Але й того обладнання, яке сьогодні працює в більшості стоматкабінетів (як приватних, так і державних), вистачає для відновлення довіри пацієнтів до зубних спеціалістів.

Стоматологічна «квартира»

«Оця кнопка слугує для підігріву води, — розповідає консультант Сергій, демонструючи сучасну стоматологічну установку на ІІІ Конгресі стоматологів Європи, що пройшов у Києві. — Кожній людині підійде своя температура води для полоскання рота, тому виробники передбачили таку функцію. А ось тут можна регулювати яскравість підсвічування окремо для кожного інструмента...»

Нині у стоматології дуже важко вигадати щось нове, тому найсвіжіші відкриття у техніці використовують останні п’ять років. Але в цьому є позитивний момент — боротьба за якість. Кожен виробник прагне вдосконалити те, що вже є, і таким чином обійти конкурентів. Саме тому стоматологічне устаткування стає зручнішим та мобільнішим. Цікаво, що не оминула стоматологічну техніку й мода: виробники прислухаються до сучасних тенденцій та оздоблюють установки за останнім «писком». Наприклад, ще зовсім недавно стоматологічне «обрамлення» тяжіло до круглих форм, а зараз у фаворі квадратний дизайн, який «диктують» світові італійці.

Упродовж останніх десятиріч стоматологічна техніка невпинно вдосконалювалася і, врешті, набула компактного вигляду. Це як мобільний телефон, який із роками «обріс» десятками різних функцій. Нині в одній стоматологічній установці можуть міститися крісло, панель з інструментами та «пістолетом», система освітлення, монітор (для перегляду фотознімків зубів) та ціла система відсмоктування слини з раковиною. «Установка — це ціла «квартира». Що саме ви використовуєте у квартирі — який телевізор, яке радіо чи інший прилад — ви обираєте самі», — пояснює Сергій.

А ще у стоматології з’явилося багато новинок, які поки що не потрапили на український ринок через високу ціну. Наприклад, комп’ютерні стоматологічні томографи, які можуть дуже точно діагностувати захворювання. Один такий прилад коштує від 150 тисяч євро, тому українським лікарям він поки що не по кишені. У протезуванні зубів теж є своя новація, яка стала можлива завдяки тривимірним технологіям: сьогодні протез можна виточити з уже загуслої в лабораторії порцеляни за допомогою унікальних інструментів. Ціна однієї машини, здатної робити такі дива, — біля 100 тисяч євро. Через високу вартість багатьох технічних новинок експерти схиляються до думки, що останні досягнення стоматології зможуть бути доступними лише у приватному секторі: держава не зможе витратити такі суми на зуби українців.

Надсекретні дослідження родом з України

Член правління Європейської асоціації стоматологів, фахівець із Росії Володимир Садовський запевняє, що якісна стоматологія в Україні доступна. Але — платна. «Основна частина населення покладається на державу, яка, за Конституцією, має надати кожній людині безкоштовні медичні послуги. А забезпечити високотехнологічною технікою державну систему охорони здоров’я — це нереальне завдання навіть для Заходу, — каже Володимир Садовський. — Навіть у Німеччині, яку вважають лідером стоматології в Європі, ця галузь тримається на інвесторах».

За словами російського фахівця, важко сподіватися на державну допомогу стоматології, коли є проблеми у «великій» системі охорони здоров’я (не вистачає антибіотиків, немає грошей на пересадку серця, нирок тощо). Проте питання профілактики захворювань порожнини рота цілком лежить на «плечах» владних структур. «Статистика говорить про те, що в Україні високий рівень захворюваності на недуги ротової порожнини. Але винні у цьому не стоматологи. За питання профілактики, яка здатна запобігти захворюванням, відповідає влада, — знизує плечима пан Садовський. — Нинішні адміністратори мають дбати про те, аби забезпечити людей фторованою водопровідною водою та фторованою сіллю на магазинних прилавках».

Ці фактори, на які у нас майже не звертають уваги, у розвинутих країнах принесли приголомшливі профілактичні результати. У Швейцарії, Ісландії та скандинавських країнах майже «вимерло» таке захворювання, як карієс. «У Фінляндії, де населення складає п’ять мільйонів людей, за рік видаляють лише один–два постійні зуби у дітей, — каже Володимир Садовський. — Для порівняння, у Санкт–Петербурзі, де мешкає теж п’ять мільйонів людей, за рік виривають 18 тисяч постійних зубів у дітей! І в Україні цифри такі самі...» Спеціаліст наголошує на тому, що вітчизняні лікарі усіма силами намагаються виправити ситуацію — навіть Конгрес стоматологів Європи зібрали, на якому фахівці з багатьох країн мали змогу обговорити проблеми галузі. Вісім великих симпозіумів Конгресу відбулися з «аншлагом»: зали були заповнені на 100%. Навчитися новим методикам змогли близько восьми тисяч стоматологів.

До речі, іноземні «зубні» спеціалісти — доволі часті гості в Україні. Наші вчені регулярно дивують світ фундаментальними дослідженнями у стоматологічній галузі, чим і приваблюють закордонних гостей. «Одеський науково–дослідницький інститут стоматології Академії медичних наук України сьогодні відомий далеко за кордоном завдяки своїм глибинним дослідженням структур зуба. Між іншим, багато комерційних компаній, які виробляють зубні пасти, «крутяться» навколо цього інституту, — підтверджує Володимир Садовський, відмовляючись розсекретити назви фірм. — Крім того, вчені з Інституту стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика та з Національного медичного університету імені Богомольця активно розробляють технології протезування зубів».

На чому вчитися?

Попри заяложену думку «закордонне — значить, краще», українська стоматологія може гідно конкурувати із західною «колегою». Ще одне підтвердження цьому — навала іноземців, які приїжджають в Україну лікувати зуби. Особливо відчутна ця тенденція у західних областях: там наші лікарі регулярно приймають польських та німецьких «медичних туристів». «Я би не сказав, що закордонні лікарі більше знають та вміють, аніж наші спеціалісти. Українські стоматологи не гірші від іноземних, а часто навіть кращі, — запевняє віце–президент Асоціації стоматологів України Олексій Павленко. — Єдина проблема у нас — це матеріально–технічне забезпечення. Люди талановиті, майстровиті, але не мають можливості використати свої знання».

Дуже гостро стоїть ця проблема у медичних університетах. «У нас багато державних та приватних вищих навчальних закладів, які випускають стоматологів. Ці виші готують непоганих фахівців, але, на превеликий жаль, навчальна база відстає від сучасних технологій, — розводить руками пан Павленко. — Стоматологічний факультет дуже високовартісний, адже треба дати можливість кожному студенту підійти до установки... Ми ж маємо навчити людей працювати руками!»

Нашій державі не вигідно закуповувати сучасне обладнання за кордоном, тому постає ще одне питання — створення вітчизняних підприємств, які би працювали на стоматологічну галузь. Нині на всю Україну є один такий завод — харківська «Стома». Існують також окремі дослідниць­кі лабораторії, але цього мало, щоб забезпечити цілу країну. До слова, у сусідній Росії таких підприємств — 122, і обслуговують вони не лише свою державу...

ВАЖЛИВО

«Для профілактики захворювань пародонту дуже важливо привчати дітей відвідувати стоматолога п’ять разів на рік, — зазначила професор кафедри стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика Ірина Мазур. — Для цього батькам потрібно розповідати про значення таких оглядів, а в стоматологічних клініках — показувати малятам мультиплікаційні фільми про карієс та лікарів–стоматологів, які можуть зовсім безболісно та нестрашно позбавити нас неприємностей із зубами».

МАЙТЕ НА УВАЗІ

«Питання здоров’я ротової порожнини надзвичайно важливе, оскільки ротова порожнина — це вхідні ворота інфекції. А карієс — це не просто некрасиві зуби, це інфікована частина тіла, з якої бактерії поширюються по всіх органах, — відзначив член Правління Європейської асоціації стоматологів, президент Конгресу Володимир Садовський. — Наприклад, розтин людини, яка померла від складного пороку серця, показав, що всередині були ті ж самі бактерії, які з’являються в роті під час карієсу».

ДО РЕЧІ

Фахівці зазначають, що профілактика «зубних» захворювань може бути ефективною лише тоді, коли включає в себе три складники:

1. Комунальну профілактику (фторування води та продаж фторованої солі).

2. Індивідуальну профілактику (гігієнічне виховання дітей, відвідування стоматолога та зубного гігієніста).

3. Культурну профілактику (вчасна заміна зубної щітки, оптимальний вибір пасти).