Час від часу в пресі з’являються «страшилки» про надзвичайну небезпеку, що причаїлася у вигляді Київського водосховища. От і нещодавно в одній із телепередач ішлося: мовляв, якщо прорве греблю, загине не багато не мало — 15 мільйонів (!) українців. Аби підкріпити цю нісенітницю, автори згадали про повінь на Прикарпатті, — вода може затопити великі території. Сказали і про те, що «технарям» не можна вірити, адже, за їхніми розрахунками, має бути все гаразд...
Отож, гадаю, варто провести невеличкий лікнеп. Почну з того, що нісенітницею є число 15 мільйонів. Чому саме 15 — ніхто, звісно, не пояснив. З однаковим успіхом можна було сказати і про 30, і про 50 мільйонів... Адже невігластво, як і відверта брехня, не має меж. Отже, потенційними жертвами визначено третину населення України. І хоча біля Дніпра мешкає досить багато людей, усе ж більшість із них живе за сотні кілометрів від ріки — аж до Криму і Закарпаття. Навіть у смузі завширшки 100 км уздовж Дніпра навряд набереться така кількість населення.
Київське водосховище утворилося в середині 1960–х років у результаті спорудження на шляху Дніпра греблі та Київської ГЕС. Звичайний (правильно казати нормальний підпірний) рівень у водосховищі становить 103,0 м над рівнем моря. При цьому рівні площа водосховища дорівнює 922 км2, об’єм — 3,7 км3, середня глибина — 4,0 м. Звернімо увагу на те, що площа водосховища становить лише 0,15% території держави (604 тис. км2). Уже один цей факт свідчить, що автори з третиною загиблого населення трохи «перегнули».
А тепер розглянемо елементарну задачу про басейн об’ємом 3,7 км3 і площею 922 км2. Зрозуміло, при збільшенні площі водойми її глибина зменшиться. Іншими словами, якщо з водосховища витікатиме вода, рівень води у ньому неминуче знизиться. Не вдаючись у деталі розрахунків, пов’язаних із формою водойми, можна зробити висновок, що при збільшенні площі вдвічі середня глибина зменшиться також удвічі (до 2 м), а рівень води — до 101,0 м.
Увага до рівня води потрібна тому, що саме він визначає можливість затоплення прилеглої території. Важко сказати, чи знають автори згадуваної передачі це чи ні, але переважна частина території Києва має абсолютну висоту, значно більшу за 103,0 м. Приміром, на Печерську висота місцевості сягає 190—195 м над рівнем моря. Що ж до переважаючої висоти міста, то вона становить 120—150 м. Так, абсолютна висота майдану Незалежності становить 153 м, площі Перемоги — 129 м тощо.
Наведені дані ще раз свідчать, що киянам не треба хвилюватися — їхні будинки стоять на десятки метрів вище від рівня води у Київському водосховищі. Винятком є лише окремі ділянки на Оболоні та Подолі. Але це не означає, що їхню територію затопить. Це неможливо, бо гребля, що зведена на Дніпрі, принципово не може зникнути вмить. Її довжина разом із лівобережною дамбою, що є її продовженням, сягає 42 км. Власне, і поперечний переріз греблі немаленький. До цього додамо, що її закріплено товстим шаром бетону. Отже, навіть за умов гіпотетичного руйнування греблі вода буде лише витікати через менший чи більший проран. При цьому з віддаленням від греблі рівень води ставатиме нижчим. Така ось фізика — вода тече лише вниз, а не вгору.
Тут можна було б поставити крапку, якби не питання: «А що, власне, пропонують ті, хто страхає третину громадян України»? Як не крути, а варіантів не так багато: або заздалегідь кудись тікати (наприклад, на Говерлу), або спускати водосховище. Звичайно, говорять про другий варіант — як–не–як, а переїжджати не хочеться. У цьому разі доцільно розглянути можливі наслідки. Передусім, доведеться відмовитися від електроенергії, яку виробляють Київські ГЕС і ГАЕС. Хоча їхня потужність поступається потужності атомних електростанцій, але обидві станції мають дуже важливу особливість, якої не мають АЕС, а саме — маневреність. Гідроагрегати можна ввести в дію лише за одну—дві хвилини. Отже, відмова від Київської ГЕС і Київської ГАЕС — це загроза всій енергосистемі України, неминучі відключення споживачів у «години пік».
Спуск Київського водосховища, як не дивно, загрожує тим, що низинні ділянки Києва можуть бути затоплені у разі високої повені. Таке вже траплялося в історії міста, зокрема навесні 1931 р. А от у 1970 р., коли спостерігалася висока повінь, цього не сталося завдяки Київському водосховищу. Напередодні підходу «великої води» його спорожнили, а наповнили при проходженні максимуму...
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
