У довідці СД, складеній у грудні 1941 року, відзначається, що в Україні не існує антинімецьких організацій, небезпечніших від ОУН. Тому пропонується головну увагу звернути саме на цю «бандерівську» організацію. У свою чергу командування оперативної групи «Ц» армій «Південь» вермахту щодо партизанського руху в Україні у грудні 1941 року повідомляє: «Окрім бандитських груп ОУН, в Україні немає організацій опору, які б становили для нас серйозну небезпеку... ми активізували боротьбу з бандерівцями, які з’явились навіть у Криму...»

Отже, наш герой: Олеськів Сергій — Негус, член юнацтва ОУН, відбув польське ув’язнення, з березня 1943 р. — політвиховник сотні УПА, з липня 1943–го — командир сотні Дубецького куреня військової округи «Богун», у вересні 1943 р. — командир куреня в рейді на схід у Житомирську область. Загинув у бою з німцями при штурмі бункера 17 жовтня 1943 року в селі Барашах (нині Ємільчинський район Житомирської області) у віці 25 років.