НОВИНИ ПЛЮС

20.01.2010

Ковбаса з паперу: протизаконна, але непереможна

З початку січня в Україні вступив у силу новий закон, за яким усі ковбасні вироби мають бути виготовлені за єдиним державним стандартом. Як відомо, сьогодні м’ясні вироби виготовляють відповідно до технічних умов, що їх затверджує для себе кожен виробник. Відтак ковбаси на наших прилавках на 50—70% складаються із сої, субпродуктів, відходів м’яса та смакових добавок.

Новий стандарт передбачає, що ковбаса вищого сорту має містити лише м’ясо, 1–го сорту — щонайменше 70% м’яса, по десять відсотків соєвого білка, білкового стабілізатора, борошна та три відсотки крохмаля. Ковбаса 2–го сорту — 60% м’яса, решта ж — соя та її похідні. Втім, на думку експертів, у магазинах цей умовно чистий продукт з’явиться ще не скоро: недавно ухвалений закон протирічить іншому документу, який передбачає, що заводські ТУ можна скасовувати, якщо вони не відповідають державному стандарту. А цю невідповідність треба довести. Потужностей Держпотребстандарту, який мав би контролювати, що саме виробники кладуть у ковбасу, для ретельних перевірок не вистачає.

Самі ж власники м’ясопереробних підприємств не поспішають працювати за новими правилами і прогнозують, що ціна на якісний продукт може зрости удвічі. Експерти ж стверджують, що при нинішніх технологіях навіть тридцятивідсотковий вміст м’яса плюс сучасні смакові добавки роблять ковбасу ідеальною.

Комори виявилися напівпорожніми

Статистика свідчить: зібраний торік урожай головних сільськогосподарських культур значно нижчий,ніж торік. Порівняно з 2008 роком, виробництво зерна зменшилося на 13,7%. Головна причина — зменшення врожайності на 14,2%. Найбільше впала врожайність проса (на 36,9%), вівса та гречки (близько 22%), а також пшениці (19%).

Криза не оминула й так звані енергетичні культури. На третину впало виробництво ріпаку, а його врожайність знизилася на 11відсотків. На 2,5% менше зібрали навіть таку перспективну культуру, як соняшник.

Сумні новини чекають цукроварів: валовий збір цукрового буряку зменшився на 25,4% як через скорочення площ під цю культуру, так і падіння врожайності.

Єдиний плюс, який удалося зафіксувати, — це зростання вирощування картоплі та інших овочів, а також винограду і плодово–ягідної продукції. Найцікавіше, що постаралися не великі ферми, а власники особистих господарств. Саме вони вирощують 97% картоплі, 87% овочів, плодів і ягід.

Добрива в обмін на труби

Україна відкрила свої кордони для російських виробників аміачної селітри. З першого лютого вітчизняні аграрії матимуть змогу придбати дешеві російські добрива, на які раніше діяло мито в розмірі близько десяти відсотків. Прикметно, що виробники із сусідньої держави і без цього мали 25% вітчизняного ринку цієї продукції, а із скасуванням мита ця цифра може значно зрости — і суттєво вплинути на платоспроможність вітчизняного виробника. Втім, за неофіційною інформацією, такий крок значною мірою вимушений — так наша держава відреагувала на продовження з боку Росії угоди про безмитне ввезення до цієї країни деяких видів українських труб. Завдяки цьо­му приватна компанія, що їх виготовляє, змогла зберегти найбільший ринок збуту своєї продукції.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>