На місці «лікарні майбутнього» вже закладено фундамент. (Фото Юрія РОМАНЕНКА.)
Спорудження Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини, «Дитячої лікарні майбутнього», — напевно, є одним із найбільш обговорюваних в українському суспільстві. Але за роки реалізації цей проект настільки обріс різними штучними нашаруваннями, що під ними майже не видно його головної мети — створення в Україні лікарні найвищого рівня, де б могли отримувати шанс на одужання важкохворі діти.
А те, що така лікарня вкрай потрібна нашій країні, не викликає сумнівів. Це визнають лікарі та посадовці, батьки хворих дітей. Поява в Україні медичного закладу такого рівня, як «Дитяча лікарня майбутнього», стане новітньою базою медицини, що допоможе лікарям оздоровлювати юне покоління, боротися за життя кожної хворої дитини.
Тому ми вирішили дізнатися, як нині реалізується цей проект.
За оцінками експертів, українці щороку витрачають на лікування за кордоном близько 100 мільйонів доларів. Наприклад, вартість лікування дітей із лейкозами, яким необхідна трансплантація кісткового мозку від неродинного донора, може становити до 200 тисяч доларів, а дітей із такими потребами в Україні щороку близько 250. Водночас із бюджету на ці цілі виділяють справжні копійки, яких стає дедалі менше. Якщо в 2008 році на лікування за кордоном було виділено 15 мільйонів гривень, то в 2009–му практично вдвічі менше — близько восьми мільйонів.
З іншого боку, сьогодні в нашій країні медицина може врятувати тільки 40% онкохворих дітей, у той час коли середньоєвропейський показник становить 70%. Однією з головних причин цієї сумної статистики є те, що немає сучасного обладнання для ранньої діагностики та ефективного лікування. Окрім цього, в Україні немає закладів, де проводили б деякі види операцій із пластичної хірургії, онкологічної нейрохірургії, реконструктивної ортопедії, операції на магістральних та периферійних судинах.
Усе це та багато інших факторів зумовлюють необхідність створення в Україні потужного медичного центру, де важкохворі діти могли б отримувати всебічну й ефективну допомогу. Сьогодні такі центри діють у багатьох країнах світу, і саме в їх розвиток вкладають кошти українці, яким не можуть допомогти вдома.
В Україні такою лікарнею — надсучасною, високотехнологічною, здатною швидко та якісно надати медичні послуги дітям із найважчою патологією — має стати Всеукраїнський центр охорони здоров’я матері і дитини, відомий як «Дитяча лікарня майбутнього». Над створенням центру працює Благодійний фонд «Дитяча лікарня майбутнього», спеціально для цього заснований Фондом «Україна 3000».
У Фонді «Дитяча лікарня майбутнього» постійно відбуваються наради і консультації, створюються робочі групи, приймаються рішення. Дві величезні шафи заповнені папками з документацією, є чимало планшетів з архітектурними планами, на стінах і столах — креслення і результати пошуків. Тут працюють над створенням лікарні, разом долають перешкоди і радіють успіхам. Варто пригадати, що ані «Україна 3000», ані спеціальний Фонд «Дитяча лікарня майбутнього» не є ініціаторами проекту. Сьогодні в суспільстві забули, що створення Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини ініційоване державою. Будівництво лікарні передбачено указом Президента України 2005 року та двома постановами Кабміну — від 2006 та 2009 років.
«У той час, коли частина державних інституцій, які мали виконувати Указ Президента, нічого не робили, ми, громадська неприбуткова організація, активно долучилися до створення Центру, — розповідає голова правління Фонду «Україна 3000» Олександр Максимчук. — У 2006 році ми виступили на всю країну із закликом підтримати цей проект і побачили, як проблеми зі здоров’ям наших дітей об’єднали українську громаду».
Сьогодні, не дивлячись на стійкий інтерес української громади та великі сподівання, які покладають на лікарню батьки хворих дітей, деякі сили намагаються дискредитувати проект, галасливо й провокативно запитуючи: «де лікарня?» і «де гроші?». У Фонді на ці запитання відповідають спокійно і впевнено.
«Нам закидають, що ми обіцяли збудувати лікарню у 2009 році, а не зробили цього, — розповідає голова правління Фонду «Дитяча лікарня майбутнього» Віра Павлюк. — Однак досвід створення подібних закладів в усьому світі свідчить, що від зародження ідеї до відкриття дверей спливає в середньому 10—12 років. Ми побували на будівництві подібної лікарні в Пітсбурзі, незадовго до її відкриття. Її створення тривало 10 років».
«До того ж, нереально було передбачити весь комплекс складнощів, які доведеться долати, — продовжує Олександр Максимчук. — Приємно, що багато людей, з якими нам довелося співпрацювати, реалізуючи цей проект, розуміли його актуальність і всіляко сприяли. Але були й такі, хто просто гальмував цей процес, прикривався бюрократичними процедурами».
Пригальмувало початок будівництва Центру і те, що не було державного фінансування. Адже, за угодою, укладеною між замовниками — Державним управлінням справами, Клінічною лікарнею «Феофанія» і Фондом «Україна 3000» — фінансові витрати розподілялися наступним чином: Фонд бере на себе розробку проекту, встановлення обладнання і підготовку фахівців, а будівництво забезпечує держава. Але ні у 2008, ні у 2099 роках на будівництво Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини не було витрачено жодної копійки з бюджету. Тоді опікунська рада проекту, до якої входять представники найбільших благодійників, ухвалила рішення не чекати державного фінансування, а почати будівництво за рахунок благодійних коштів, акумульованих на рахунках Фонду «Дитяча лікарня майбутнього».
Але всі ці перешкоди вже позаду, радіють у Фонді. Всі дозволи отримано, всі необхідні дослідження проведено. Будівництво лікарні йде повним ходом. Ще влітку розпочалися роботи зі створення «нульового» циклу — фундаменту, і сьогодні вони вже майже завершені.
У Фонді «Дитяча лікарня майбутнього» переконують: усі зібрані кошти знаходяться на депозитному рахунку в державному «Укрексімбанку». І додають: до останнього часу з «тіла» зібраних грошей не було витрачено ні копійки — всі витрати, у тому числі й значна сума на розробку проекту, покривалися з нарахованих відсотків.
Якщо вдатися до сухої мови цифр, то станом на 1 грудня 2009 року на рахунки Благодійного фонду «Дитяча лікарня майбутнього» надійшло від доброчинців — фізичних та юридичних осіб — 98 346 379,10 гривень. Пасивні доходи (відсотки на депозити) склали 33 157 024,66 гривень. Отже, загальні надходження становлять 131 503 403, 76 гривень.
«Нам просто смішно чути, коли деякі горе–політики намагаються звинуватити нас у розкраданні грошей, — каже Олександр Максимчук. — На одного з таких політиків ми подали позов і зараз судимося. На його вимогу діяльність Фонду «Дитяча лікарня майбутнього» перевіряли і прокуратура, і податкова, й інші установи — і не знайшли жодних порушень». Олександр Максимчук розповідає, що майже всі благодійники, які взяли на себе публічні фінансові зобов’язання, чітко їх виконують. «Ухиляється тільки одна компанія — це Індустріальний Союз Донбасу, — каже він. — Ми багато разів зверталися до них, готові були на будь–які їхні умови, але все безрезультатно».
Як витрачаються зібрані кошти? Нині існують два великі «блоки» витрат на реалізацію проекту — це проектна документація і «нульовий» цикл будівництва.
Розробка проектної документації, яку здійснив французько–британський консорціум BDP, обійшлася Фонду «Дитяча лікарня майбутнього» у 4 827 399 доларів США. «Нам часто кажуть, що простіше і дешевше було не залучати іноземних проектантів, а замовити проект українській компанії, а то й просто «довести до ладу» вже існуючу будівлю, — каже Віра Павлюк. — Але це була б «коробка», не розрахована на ті високотехнологічні медичні рішення та нові стандарти, які ми хочемо запровадити у цій лікарні. До того ж, в Україні просто немає компанії, яка могла б створити проект такого рівня».
«Нульовий» цикл Центру споруджує будівельна корпорація «Альтіс–Холдинг». Серед усіх компаній, які виявляли бажання проводити будівельні роботи, вони запропонували найнижчу ціну — 42 мільйони гривень. «Це складний, експериментальний, але дуже цікавий об’єкт, — каже заступник генерального директора «Альтіс–Холдингу» Андрій Нікончук. — І в нас є сили, досвід, і, найголовніше — величезне бажання реалізувати цей проект».
Були й інші витрати, пов’язані з отриманням необхідних дозволів та підготовкою земельної ділянки. Адже початку будівельних робіт передувала ціла низка досліджень — геологічних, гідрогеологічних, геодезичних та багатьох інших. «Наприклад, аби отримати дозвіл на знесення зелених насаджень, ми мали сплатити відновну вартість цих насаджень, а це понад 1 мільйон гривень, — розповідають у Фонді «Дитяча лікарня майбутнього». — А розмінування території обійшлося у 50 тисяч гривень». До речі, при розмінуванні території виявили 12 вибухонебезпечних предметів часів Другої світової війни — 11 німецьких боєприпасів та один радянський снаряд. У Фонді вважають, що це дуже символічно: на місці, де 70 років тому гинули люди, сьогодні будуть рятувати життя дітей.
Але тих, хто дивиться трохи далі, ніж «де гроші» і «де лікарня», цікавить інше запитання: «Яке майбутнє цієї дитячої лікарні?» Адже зібраних коштів не вистачить на те, щоб закінчити будівництво, а в державному бюджеті на 2010 рік, наскільки відомо, також не закладено коштів на створення Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини.
«Ми прораховуємо кілька варіантів розвитку подій, — розповідає Олександр Максимчук. — Перший із них — держава бере на себе будівництво та подальше супроводження Центру, а Фонд «Дитяча лікарня майбутнього» допомагає компенсувати витрати за рахунок благодійних коштів. Другий — створення публічно–приватного товариства, що дозволить залучити додаткові джерела фінансування, у тому числі іноземні. Є також ще один варіант, за яким працює більшість закордонних лікарень, — це принцип некомерційних організацій, якими керують місцеві ради директорів, громадські організації або муніципалітети». «Виходи є, — переконаний голова правління Фонду «Україна 3000», — потрібно тільки, щоб уряд нарешті звернув увагу на цей проект».
Висока мета та шляхетна місія перетворилися на щоденну важку працю десятків людей. Які, попри усі перешкоди, крок за кроком наближають день, коли лікарня відкриє двері і прийме перших пацієнтів. «Ми добре розуміємо, яку величезну роботу взяли на себе, допомагаючи державі у створенні цієї лікарні. Але це — робота на майбутнє», — переконана голова Наглядової ради Фонду «Україна 3000», голова Опікунської ради благодійної програми «Дитяча лікарня майбутнього» Катерина Ющенко.
Величезну користь отримає держава. Через те, що лікування в «Дитячій лікарні майбутнього» буде безкоштовним, гроші не вивозитимуть за кордон, а поповнять бюджет нашої країни. Окрім цього, створення цієї лікарні спонукає до значного підвищення стандартів у багатьох галузях — медичній, освітній, архітектурній, будівельній і багатьох інших. Наприклад, з появою, без перебільшення, революційного для України архітектурного проекту фахівці замислилися над переглядом та осучасненням будівельних норм, які існують в Україні. А стандарти, задані «Дитячою лікарнею майбутнього» в медичній сфері, змусять й інші медичні заклади в Україні розвиватися і досягати вищого рівня.
Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>
До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>
Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>
«Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>
Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>
