Обережно, шахраї!

Про те, що у фармацевтиці має місце корупція, говорять навіть спеціалісти ВООЗ. У грудні 2009 року потужна організація почала випускати інформаційний бюлетень під назвою «Ліки: корупція у фармацевтичній галузі». Про це повідомляють «Медновини». Як наголошується в документі, вільний доступ до якісної медичної допомоги та основних лікарських засобів — це необхідна умова зниження захворюваності, смертності людей та поліпшення якості їхнього життя. Але ліки можуть приносити користь лише тоді, коли вони безпечні, високоякісні, належним чином розподілені серед пацієнтів і правильно спожиті (згідно з інструкцією). Коли ж «у гру» вступають корупціонери в галузі фармацевтики, ліки стають не такими доступними та безпечними, як хотілося б.

Корупція у фармацевтичній галузі існує на всіх етапах просування лікарського засобу на ринок — від наукових досліджень і розробок до розподілу та стимулювання збуту. Перевірки по всьому світу викривають мільйони різних порушень — від досить «мирних» до таких, що загрожують здоров’ю та життю пацієнтів. Наприклад, фармкомпанія може тривалий час розробляти новий препарат для боротьби з ожирінням, а на кінцевому етапі з’ясує, що ліки ефективні не більш ніж у 20% випадків. Давши гарного хабара науковцям, компанія може підправити результати випробовувань і вийти на ринок із гучною рекламою.

Або ж інший приклад, відомий і для нашої країни. До лікаря в кабінет приходить представник фармкомпанії, яка випускає дорогі медикаменти. Ці ліки можуть мати значно дешевший аналог, а можуть бути звичайними «пустишками», харчовими добавками та «чудо–травами від усіх хвороб», які не несуть організму особливої користі. Послуговуючись медичними стандартами, лікар не прописував би ці засоби. Але тут підключається грошовий стимул. Гість пропонує угоду — лікар буде виписувати рецепт на препарат і відправляти пацієнтів до певних аптек, а за це отримувати додаткову «зарплату» від виробника. Іноді лікарі на це погоджуються. Зрозуміло, що в цьому випадку ніхто не думає про інтереси хворих, які витрачають чималі суми на абсолютно непотрібні, а часто небезпечні для здоров’я ліки.

Загалом, як зазначають спеціалісти ВООЗ, корупція на будь–якому етапі розробки чи продажу ліків призводить до негативного впливу щонайменше на три галузі життя:

1. Негативний вплив на пацієнтів. Неетична практика призводить до того, що лікарські засоби в медичних установах стають менш доступними для хворих, а на ринок вступають небезпечні або неефективні препарати. Це становить безпосередню загрозу для життя пацієнтів. На жаль, така ситуація спостерігається в багатьох країнах. Причому вилучені з лікарень фальсифіковані ліки та засоби, які не відповідають стандартам чи зареєстровані незаконним шляхом, виявляються як у багатих, так і в бідних країнах.

2. Втрачені ресурси.

Корупція призводить до втрати величезної маси обмежених ресурсів громадської охорони здоров’я. Ті гроші, на які можна було б придбати дієві препарати для лікування хворих дітей, нерідко дуже мило дерибаняться між людьми, причетними до цих закупок. За документами препарат може коштувати у 5—10 (і навіть 30!) разів дорожче від реальної вартості, а різниця «осідає» в кишенях нечесних осіб. Так, наприклад, шахрайство та зловживання в галузі охорони здоров’я обходиться окремим урядам розвинених країн в 12–23 мільярди доларів США на рік. У країнах, що розвиваються, фіксується витік «у тінь» коштів і поточних витрат до 89%.

3. Корупція завдає ще один удар, підриваючи довіру громадськості і донорів до державних інститутів. У деяких країнах система громадської охорони здоров’я сприймається як найбільш корумпований інститут в дер­жавному апараті. Так, почувши про корупцію в одному госпіталі, люди підозріло ставляться до решти закладів. Дізнавшись, що один лікар вимагає хабар за свою роботу, люди думають, що всі інші лікарі — такі ж погані. А це не відповідає дійсності й деморалізує справжніх професіоналів галузі, які не мають жодного відношення до нечесних схем.

ФАКТ!

В Україні одержання хабара карається залежно від суми штрафом (від 12 750 до 25 500 гривень) або позбавленням волі від трьох­ до п’яти років із позбавленням права займатися професійною діяльністю терміном до трьох років.

ДО РЕЧІ

За даними ВООЗ, щорічно у всьому світі на служби охорони здоров’я витрачається 4,1 трильйона доларів США. Із них 750 мільярдів витрачається на глобальному ринку фармацевтичних препаратів.

Від 10 до 25% витрат на державні закупівлі (включаючи закупівлі фармацевтичних засобів) втрачаються через корупцію.

За оцінками міжнародних спеціалістів, у країнах, де більше поширена корупція, показники дитячої смертності вищі.

Для зменшення масштабів корупції необхідні ретельні «заборони і противаги» у кожній ланці лікарського ланцюга. Належне управління включає прозорість, підзвітність, стимулювання інституційної чесності і високоморальне лідерство.

Є ПРОБЛЕМА!

Незважаючи на велику кількість зареєстрованих випадків корупції в лікарському ланцюжку, чимало випадків неетичної практики залишаються «у тіні». Це пов’язано з тим, що люди не повідомляють про порушення і зловживання, тому що бояться переслідування й помсти і не вірять, що від їхньої заяви щось справді зміниться. Деякі форми корупції носять настільки офіційний характер, що люди відчувають себе безсилими вплинути на зміну ситуації у своїй країні.

РЕАЛІЇ

Україна і далі тримає пальму першості за рівнем корупції серед пострадянських країн. Про це свідчить нещодавнє дослідження під назвою «Глобальний корупційний барометр», яке провела міжнародна організація, опитавши громадян із 69 країн світу. Щоправда, за два останні роки особистий «корупційний досвід» українців зменшився на 5 %. Це підтверджує опитування понад 10 тисяч українців, проведене в рамках проекту «Гідна Україна». За їхніми даними, найбільше корупції в ДАІ, судах, міліції та в медицині.

Ще одне корупційне дослідження, проведене за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу, дало несподіваний результат: 83% українців уже звикли до корупції і вважають її звичайною справою. Люди схильні самі «давати на лапу», тому що так їм легше вирішувати свої проблеми. Зокрема, пацієнти бояться налаштувати проти себе медпрацівників і вважають, що якісну медичну допомогу неможливо отримати безкоштовно. Тому нерідко дають хабарі тим спеціалістам, які цього не вимагають.