Оголошено переможців XV Одеського кінофестивалю
Під час закриття фестивалю у Києві 20 липня журі XV Одеського міжнародного кінофестивалю оголосило переможців. >>
Гітлер–Сталін по–американськи
У США розгортається дискусія навколо історичного серіалу, що стартуватиме цього року на каналі Showtime. Автор проекту — відомий режисер Олівер Стоун. У документальних короткометражках «Секретна історія Америки» (Secret History of America) він збирається переглянути загальноприйняті образи відомих політиків ХХ ст., серед яких Гітлер, Сталін, Мао Цзедун, Маккарті. Стоун вважає, що ці люди достатньо очорнені. «Сталін має цілком іншу історію. Не змальовувати його героєм, проте подати більш фактичне його представлення. Він боровся із німецькою військовою машиною більше, ніж будь–хто інший. Ми не можемо судити людину лише як «погану» чи «хорошу», — цитує роздуми режисера агенція Reuters. Стоун також розкритикував ситуацію, що Гітлера зробили цапом–відбувайлом. «Я зміг поставити себе на місце Сталіна та Гітлера, щоб зрозуміти їхню точну зору. Ми збираємося розширити наш кругозір, лібералізувати думки», — додав Стоун.
Десятисерійний цикл, що виходитиме на каналі Showtime, буде зосереджений на подіях, що «свого часу не були належно розкриті, проте мали вирішальний вплив на унікальну та складну історію Америки останніх 60 років». Темами дослідження «Історії» будуть також рішення Трумена скинути атомну бомбу на Японію та причини холодної війни між США та СРСР.
У 80–ті роки Олівер Стоун сколихнув Америку серією фільмів на тему в’єтнамської кампанії, потім — розслідуванням «Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі». Він же автор відомої картини «Уолл Стріт». Останньою роботою режисера став фільм «Буш–молодший» (W, 2008), що мав контраверсійні відгуки.
Дядя Сталін жартував
У Москві в філіалі галереї Марата Гельмана на Малій Полянці у день народження кривавого вусатого диктатора презентували виставку «Послання вождя. Автографи Сталіна». Колекція складається із 19 репродукцій академічних рисунків оголеної натури з вульгарними підписами Йосипа Сталіна. За словами організаторів, була проведена графологічна експертиза, яка довела, що це справді підписи Сталіна, втім, скептиків серед публіки більше, ніж довірливих людей, — у справжність сенсаційної колекції вірять далеко не всі. Окремі сталінські фрази мають певний еротичний відтінок. «Таких бездельников полно и у нас. Филос–сос!» — підпис під зображенням молодих романтичних натурників. Є й посилання на конкретних людей, наприклад, Калініна: «Что такой худой, Михаил Иванович? — Работой занимаюсь. — Ананизм — не работа. Марксизмом займись! Хе–хе!». «Рыжий паршивец Радек, не сцал бы против ветра, не был бы злой, был бы живой». Йдеться про Карла Радека, одного з авторів Конституції 1936 року, якого посадили в тюрму на десять років, де і вбили. Крім похабних підписів, «батько народів» ще й підправляв дещо в малюнках синім і червоним олівцями — зовсім тобі дитяча творчість у шкільних підручниках.
Ці «рядки», звісно, не ввійшли в повне зібрання творів Й. В. Сталіна, але зараз модно створювати неформальні образи офіційним особам, може, щоб молоді сподобалось? У будь–якому разі Гельману муляє політика під різними соусами.
Виставка тривала шість днів.
Під час закриття фестивалю у Києві 20 липня журі XV Одеського міжнародного кінофестивалю оголосило переможців. >>
Три картини художника з Макарівщини Анатолія Марчука нещодавно були продані на аукціоні у Тетієві >>
Навряд чи знайдеться в Україні людина, яка хоча б раз не чула у виконанні цього прославленого артиста художнього слова усмішки Павла Глазового чи Остапа Вишні або ж поезії Тараса Шевченка, чию творчість він підняв на неосяжну висоту. >>
Здорова видавнича стратегія — перекладати резонансні світові новинки, а тоді повертатися до публікації раніше не відомих українському читачеві творів того чи того автора. >>
У Черкасах урочисто відкрили меморіальний знак одному з авторів проєкту обласної філармонії — видатному українському архітектору, члену Національної спілки архітекторів України Леоніду Степановичу Кондратському. >>
Учасник етноколективу «Троїсті музики», артист «Дикого театру» Микола Ленок поліг у бою, захищаючи Україну поблизу міста Часів Яр на Донеччині. >>