Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Гітлер–Сталін по–американськи
У США розгортається дискусія навколо історичного серіалу, що стартуватиме цього року на каналі Showtime. Автор проекту — відомий режисер Олівер Стоун. У документальних короткометражках «Секретна історія Америки» (Secret History of America) він збирається переглянути загальноприйняті образи відомих політиків ХХ ст., серед яких Гітлер, Сталін, Мао Цзедун, Маккарті. Стоун вважає, що ці люди достатньо очорнені. «Сталін має цілком іншу історію. Не змальовувати його героєм, проте подати більш фактичне його представлення. Він боровся із німецькою військовою машиною більше, ніж будь–хто інший. Ми не можемо судити людину лише як «погану» чи «хорошу», — цитує роздуми режисера агенція Reuters. Стоун також розкритикував ситуацію, що Гітлера зробили цапом–відбувайлом. «Я зміг поставити себе на місце Сталіна та Гітлера, щоб зрозуміти їхню точну зору. Ми збираємося розширити наш кругозір, лібералізувати думки», — додав Стоун.
Десятисерійний цикл, що виходитиме на каналі Showtime, буде зосереджений на подіях, що «свого часу не були належно розкриті, проте мали вирішальний вплив на унікальну та складну історію Америки останніх 60 років». Темами дослідження «Історії» будуть також рішення Трумена скинути атомну бомбу на Японію та причини холодної війни між США та СРСР.
У 80–ті роки Олівер Стоун сколихнув Америку серією фільмів на тему в’єтнамської кампанії, потім — розслідуванням «Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі». Він же автор відомої картини «Уолл Стріт». Останньою роботою режисера став фільм «Буш–молодший» (W, 2008), що мав контраверсійні відгуки.
Дядя Сталін жартував
У Москві в філіалі галереї Марата Гельмана на Малій Полянці у день народження кривавого вусатого диктатора презентували виставку «Послання вождя. Автографи Сталіна». Колекція складається із 19 репродукцій академічних рисунків оголеної натури з вульгарними підписами Йосипа Сталіна. За словами організаторів, була проведена графологічна експертиза, яка довела, що це справді підписи Сталіна, втім, скептиків серед публіки більше, ніж довірливих людей, — у справжність сенсаційної колекції вірять далеко не всі. Окремі сталінські фрази мають певний еротичний відтінок. «Таких бездельников полно и у нас. Филос–сос!» — підпис під зображенням молодих романтичних натурників. Є й посилання на конкретних людей, наприклад, Калініна: «Что такой худой, Михаил Иванович? — Работой занимаюсь. — Ананизм — не работа. Марксизмом займись! Хе–хе!». «Рыжий паршивец Радек, не сцал бы против ветра, не был бы злой, был бы живой». Йдеться про Карла Радека, одного з авторів Конституції 1936 року, якого посадили в тюрму на десять років, де і вбили. Крім похабних підписів, «батько народів» ще й підправляв дещо в малюнках синім і червоним олівцями — зовсім тобі дитяча творчість у шкільних підручниках.
Ці «рядки», звісно, не ввійшли в повне зібрання творів Й. В. Сталіна, але зараз модно створювати неформальні образи офіційним особам, може, щоб молоді сподобалось? У будь–якому разі Гельману муляє політика під різними соусами.
Виставка тривала шість днів.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>