Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Обкладинку альбому оформляла художниця Катерина Касьяненко. (Фото з сайту artvertep.dp.ua.)
Фраза, винесена у заголовок, — це назва пісні, у якій переосмислюється біблійна притча про багача, котрому важче увійти в Царство Небесне, ніж верблюду протиснутися у вушко голки. Простим поетичним текстом передана всім відома народна мудрість, яку проте не зайве ще раз пригадати: «Коли прийде смерть по душу — нельзя откупиться, Махне косой, ступай за мной, полно суєтиться. Все багацтво, всі розкоші складаєш у суми, Кому вони дістануться — нема в тебе думи».
Вісім псальмів, що входять до платівки «Помишляйте, чєловєци», записані на Лівобережній Україні — Дніпропетровщині, Харківщині, Донеччині, Луганщині — тому в них багато русизмів, проте це не псує текстів, а надає їм колоритного звучання. Музика у псальмів традиційно церковна, адже це пісні релігійного змісту, хоч і народного походження. Псальми (не плутати із «псалмами») сьогодні стали майже забутим жанром народної творчості. Керівник «Божичів» Ілля Фетисов зауважує, що тепер ці піснопіння можна почути в селах хіба що на похоронах чи поминках, іноді — в церкві. «А ще на початку ХХ ст. псальми співалися на «вулицях» і молодими, і старими і були дуже популярним жанром», — пише Фетисов у передмові до диску.
Свого часу мені доводилося чути псальми у церкві: тоді склалося враження, що це обрядові поминальні пісні. Але ж ні. Псальми мають набагато ширший вжиток — це роздуми про Бога, людське життя і призначення, народне осмислення біблійних сюжетів. Подібним до «Помишляйте, чєловєци» є сюжет псальми «Чіловічє Божественной»: «Не уповай, чіловічє, Ні на срібло, ні на злато, Ні на велике багацтво. Бо великоє багацтво Ні заробе душі царство». Біблійні сюжети переповідаються у псальмах «Про блудного сина» і «Зійшов Господь з неба». Доказом того, що псальми — не лише жалобні пісні, став запис на диску лише двох текстів, що супроводжують обряд поховання.
Як і вся народна творчість, псальми — дуже поетичні. Вони зачіпають простими, може, дещо наївними зворотами. Наприклад, як у псальмі «Про блудного сина», де мова ведеться від батька: «Ти прейди, (мій) любезний синку, Ти прейди, дитя моє, Всьо готово для тебе. Не тіряй своє сомнєння, Що провів своє імення, Я увижу іздалєча, Сам прейду к тєбє на встречу». Інша пісня — «Де Господь походив» — також наповнена любов’ю, тут Бог передає свою ласку вдовам, яким посадив «зильониє сади», щоб вони «собирали плоди».
«Божичі» стверджують, що, записуючи цей 40–хвилинний альбом, вони увійшли в медитативний стан, необхідний для виконання та сприйняття таких пісень. Звісно, псальми — це особлива музика, слухати яку можна тільки під певний настрій. Тому навряд чи «Помишляйте, чєловєци» може викликати таку популярність, як, скажімо, весільні пісні чи колискові. Проте цей диск несе особливу цінність: крім того, що він відтворює раритетний сьогодні народний жанр, він ще й спонукає до роздумів про людське буття. Не необхідність нажити якомога більше грошей і завдяки їм створити якомога більше комфорту є метою нашого перебування на землі. Хтось скаже — банальна, заяложена мудрість. Може, й так, якщо люди повторюють її протягом віків, проте повторюють — людська природа така, що не дає цій мудрості втратити актуальність. І різдвяний час, коли ми згадуємо народження Христа, один із тих періодів, коли варто задуматися
про вічне.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>