«Шановні студентки» — починає свою лекцію викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Чому саме студентки? Бо хлопців в аудиторії можна перерахувати на пальцях однієї руки. Скажімо, у моїй групі з 22 осіб лише один козак. В інших групах — ситуація аналогічна. Віктор Миронченко, професор кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики, розповів «УМ»: «Коли я навчався, за спеціальною постановою ЦК КПРС на факультет журналістики мали набирати 75 відсотків хлопців і лише 25 відсотків дівчат. Правда, на практиці дотриматися цієї вимоги не вдавалося, проте співвідношення було десь 50% на 50%. Сьогоднішня ж ситуація зовсім протилежна: у навчальних групах переважають дівчата. Українська журналістика фемінізувалася».
Дехто причину цього вбачає в... арифметиці. Журналістика — не надто прибуткова професія. Тож більшість учорашніх студентів–журналістів змушені міняти роботу, щоб краще заробляти. Економічна ситуація «вимила» з професії багатьох чоловіків. Але все ж таки деякі продовжують працювати за ідею, напевно, відчувають свою відповідальність перед народом, державою, перед потребою будувати нову Українську державу.
«У журналістики жіноче обличчя, але вона дуже непогано працює. Мене задовольняє сучасний рівень журналістики. Хоча, з мого погляду, не вистачає принциповості. Коли чоловіки вирішують проблему, то вони це роблять твердо, принципово та доказово. Жінки завжди шукають компроміс у своїх матеріалах, щоб не образити когось», — зазначає Віктор Миронченко.
Марія АРТЕМЕНКО