Усе буде «Донбас»!

Клубний рух в українському спорті — якщо не брати до уваги ігрові види — розвинений слабо. Тому донецький спортклуб «ІСД» на цьому тлі виглядає білою вороною. На відміну від деяких псевдоклубних організацій, які під спортивною вивіскою переймаються насамперед розкруткою торгової марки, у Донецьку не зчиняють зайвого галасу навколо своєї діяльності, а справді допомагають спорту не просто виживати, а й розвиватися. Особливу увагу «ІСД» надає велосипедистам, важкій атлетиці, стендовій та кульовій стрільбі, не залишаючи без копійчини футбол і хокей.

Навіть у часи світової економічної кризи металургійна корпорація «Індустріальний союз Донбасу» не залишила своє спортивне дітище. СК «ІСД» не просто існує, а й будує плани на майбутнє. Про це в інтерв’ю «Україні молодій» розповів президент клубу Віталій Ковальчук. Розмова почалася з питання про маріупольську важкоатлетку Юлію Калину — матеріал про неї з «УМ» саме лежав на столі президента клубу. «Так, вона не належить до нашого клубу, — каже Ковальчук, — проте ми радіємо успіху цієї дівчинки, як і будь–якого українського спортсмена на міжнародній арені, адже вони створюють позитивний імідж дер­жави у світі».

«Виходимо не з того, «що можна», а з того, «що потрібно»

— Віталію Анатолійовичу, розкажіть, як працює СК «ІСД»?

— Клуб не має спортивної бази у звичному розумінні цього слова. Ми створюємо спортсменові умови для максимальної реалізації його можливостей: надаємо спеціалістів, орендуємо спортивні майданчики, забезпечуємо екіпіруванням та обладнанням, фінансуємо участь у змаганнях. Намагаємося виходити не з того, «що можна», а з того, «що потрібно». Упевнені, що лише таким чином можна досягти серйозних результатів у спорті.

— Чому ви вирішили вкладати кошти саме у спорт?

— Керівники корпорації завжди були небайдужі до спорту. Голова ради директорів «ІСД» Сергій Тарута сам займався велосипедним та вітрильним спортом, генеральний директор Олег Мкртчан свого часу закінчив футбольну школу. І зараз кілька разів на тиждень відвідуємо спортзал, граємо у футбол. Тому природно, що підтримка вітчизняного спорту стала невід’ємною частиною нашого життя.

— Перші вагомі успіхи представників СК «ІСД» пам’ятаєте?

— Звичайно. Вони пов’язані з іменем заслуженого тренера СРСР та України Олександра Котова — він підготував Віктора Перуна, срібного призера чемпіонату світу з боксу 2001 року. Згодом почали відкривати відділення з інших видів спорту.

— Далеко не кожен вітчизняний клуб може похвалитися таким зірковим складом...

— Ефективна діяльність менеджерів дозволила залучити до нас зірок світового спорту — олімпійських чемпіонів Яну Клочкову й Миколу Мільчева. Артем Удачин і Віктор Смирнов стали зірками першої величини вже в нашому колективі.

Хоча основна діяльність клубу спрямована на спорт вищих досягнень, ми постійно надаємо допомогу дитячому спорту, спортсменам–ветеранам, травмованим...

— Чи є якісь особливі критерії відбору до клубу?

— За діяльністю СК «ІСД» стоять не лише кубки й медалі, а насамперед людські долі. Як приклад — доля Артема Удачина. Він ще в 2001 році звернувся до нас, коли через травму постала загроза спортивній кар’єрі талановитого молодого штангіста. Клуб допоміг — зробили йому операцію, і тепер маріуполець — гордість українського спорту, один із найсильніших важковаговиків планети.

Численні переломи після страшної автомобільної аварії перевернули життя 27–річної Алли Горліної. Та, попри це, вона не полишила спорт і змінила спортивну акробатику на фехтування. У 2004–му Алла стала членом СК «ІСД», а зараз є дворазовою срібною призеркою чемпіонату Європи з фехтування на візках.

«За велогонками біля траси стежать сотні тисяч людей»

— Який вид спорту можете виділити як пріоритетний?

— Багато уваги приділяємо розвиткові велоспорту. Зараз у нас чотири професійні команди: з треку, гірського велосипеду (маунтінбайку) та дві — з шосейних гонок. У тому числі команда «ІСД–Нері».

У 2009 році вперше в історії українського спорту команда велогонщиків «ІСД» стала учасником однієї з найпрес­тижніших багатоденок світу — «Джиро д’Італія». 22–ге місце в індивідуальному заліку Андрія Гривка стало для нас добрим початком. Звичайно, хотілося виграти хоча б один з етапів гонки. До цього наш капітан італієць Джованні Вісконті був близьким. Але поки що відклали це на майбутнє.

— У 2009–му велосипедисти радували вас не лише на шосе, чи не так?

— Наприкінці листопада Віталій Попков виграв на треку індивідуальну гонку переслідування на етапі Кубка світу в Колумбії. А Любов Шуліка стала володаркою Кубка світу сезону 2008/09 та чемпіонкою Європи. Наша професійна команда з маунтінбайку виграла «Тур де Франс», а її лідер Сергій Рисенко посів друге місце в індивідуальному заліку.

— Пане Віталію, а чим завойовують вашу увагу велогонки?

— Велоспорт, як і інші види спорту, потрібно любити. В Італії, скажімо, велоспорт за популярністю поступається лише футболу. Уявіть собі, що обабіч траси, де проходить гонка, збираються сотні тисяч уболівальників, аби лише якихось 10–15 хвилин подивитися на своїх кумирів. Люди приїжджають із різних куточків Європи, «забивають козирні місця» за добу до початку гонки, розбивають намети в очікуванні видовища...

«Бюджет клубу в 2009 році перевищив 10 млн. гривень»

— Чи позначилася економічна криза на фінансуванні клубу?

— Так. Якщо відверто, не всі зобов’язання вдалося виконати навіть при бюджеті СК «ІСД» у понад 10 млн. гривень. Пишаємося нашими вихованцями. Вдячні, що вони враховували наші проблеми, йшли нам назустріч і робили вагомий внесок у спортивну скарбничку України.

— А як реагували на нестабільність маститі спортсмени?

— Наші видатні спортсмени — насамперед чудові люди. Приміром, стрілець Микола Мільчев у 2009 році повторив абсолютний рекорд світу, розбивши всі 125 мішеней, після чого сам зателефонував і сказав, щоб його й надалі вважали членом клубу.

— На 2010 рік уже «намалювали» зав­дання спортсменам СК «ІСД»?

— У цьому році у видах спорту, які ми розвиваємо, розігруватимуть олімпійські ліцензії. Наше завдання — здобути для України якомога більше путівок до Лондона–2012. Сподіваємося, що підтвердить своє реноме Артем Удачин, чекаємо успіхів від наших велогонщиків. Треба доводити, що успіх на «Джиро–2009» був не випадковим.

— У планах клубу є ще якісь суттєві проекти?

— Минулого літа Сергій Тарута запропонував соціально–екологічний проект «Велокраїна». Його метою є оздоровлення нації та поліпшення екологічного стану в Україні за рахунок використання велосипедного руху як масового виду спорту. Концепцію проекту розроблено. Якщо в цьому нас підтримає держава, то ми не лише оздоровимо націю, а й станемо ближчими до Євросоюзу.

ДОВІДКА «УМ»

Спортивний клуб «ІСД» засновано в липні 2001 р.

Засновники: голова ради директорів «ІСД» Сергій Тарута, гендиректор «ІСД» Олег Мкртчан, перший заступник гендиректора «ІСД» Віталій Ковальчук.

Клуб розвиває велоспорт, стендову та кульову стрільбу, важку атлетику, плавання, шахи, фехтування на візках, мотоспорт.

Із 40 провідних спортсменів клубу вісім — заслужені майстри спорту, 21 майстер спорту міжнародного класу. У клубі працює 12 тренерів, із них 10 — заслужені тренери України.

Щороку клуб проводить більше десятка змагань міжнародного й національного рівня, зокрема шосейну велогонку і змагання з маутінбайку під егідою Міжнародного союзу велосипедистів, етап Кубка Європи зі стендової стрільби, серію дитячо–юнацьких тенісних турнірів «Велика ракетка».

Найвідоміші спортсмени СК «ІСД»: Яна Клочкова (чотириразова олімпійська чемпіонка з плавання), Віктор Смирнов (п’ятиразовий паралімпійський чемпіон із плавання), Микола Мільчев (олімпійський чемпіон зі стендової стрільби), Юрій Сухоруков (срібний олімпійський призер із кульової стрільби), Ольга Коробка (срібний призер Олімпіади з важкої атлетики), Леся Калитовська (бронзовий призер Олімпіади з велотреку), чемпіони світу Вікторія Чуйко (стендова стрільба) та Володимир Рибін (велоспорт), Артем Удачин (дворазовий віце–чемпіон світу з важкої атлетики).