Бліцкригу не вийшло...

Днями стало відомо, що НАК «Нафтогаз України», всупереч попереднім заявам Прем’єр–міністра, продовжила ще на рік договір з експлуатації державних газорозподільчих мереж із деякими облгазами. Першими право працювати отримали п’ять компаній: «Донецькміськгаз», «Дніпрогаз», «Криворіжгаз», «Харківгаз» та «Харківміськгаз», що входять до компанії «Газекс–Україна», яка має українських та іноземних засновників. Таким чином намагання чиновників забрати мережі із приватних рук та монополізувати ринок руками компанії «Нафтогазмережі», проти чого активно виступали газовики, профспілки та незалежні експерти, тепер більш схоже на бажання домовитися з гравцями цього ринку.

Така ситуація, на думку експертів, сприятиме його розвиткові. «Подібні реорганізації, що їх планував уряд, не робляться напередодні виборів, — прокоментував «УМ» керівник центру енергетичних програм Михайло Гончар. — Тим паче що, ймовірно, наміри в урядовців були зовсім іншого характеру, ніж вони декларували: спочатку забрати в невгодних, а потім використати, як цукерку, для потенційних союзників». Рішення продовжити співпрацю з «Газексом» пан Гончар вважає важливим тому, що воно формує правила гри на цьому ринку. «Адже не може бути, щоби одним дозволили, а іншим заборонили, — продовжує експерт. — Підхід має бути уніфікований і жодні преференції є недопустимими».

Як відомо, раніше НКРЄ позбавила ліцензії компанію «Вінницягаз» та зробила спробу передати мережі дочірній компанії «Нафтогаз України». Проте суд зупинив це рішення, оскільки забороняти роботу приватній компанії можна лише через невиконання нею інвестиційних зобов’язань. Утім, на думку експертів, така перемога не вирішує низку проблем, котрі стоять перед приватними операторами газових мереж. Головна з них — низькі тарифи на транспортування пального, які нині є нижчими за собівартість. У більшості випадків говорити про рентабельність узагалі не доводиться. «Ми говоримо не про прибутки, а про рівень збитковості», — сказав «УМ» генеральний директор «Газекс–Україна» Віталій Дем’янюк. За його словами, за минулий рік структури компанії зазнали збитків на суму 500 мільйонів гривень.

«Так, ми чули про намагання уряду з квітня наступного року щоквартально на 25% підвищувати вартість газу для населення, — продовжує Віталій Дем’янюк. — Але залишається незрозумілим, яка частина цього тарифу відноситиметься до вартості за транспортування газу». Тобто чи не буде так, що прибуток від нових тарифів отримає тільки постачальник газу, а не його транспортер. Проблема важлива, адже за умови мінусової рентабельності компаніям–операторам важко інвестувати необхідні кошти в розвиток мереж. А газове господарство на місцях подекуди вимагає серйозного ремонту. «Ми можемо говорити про інвестиції, якщо матимемо гарантії повернення своїх коштів хоча б у віддаленій перспективі, — продовжує генеральний директор ТОВ «Газекс–Україна». — А для цього необхідно, щоб ми мали контракт хоча би на 5—10 років. Натомість дозвіл на роботу нам продовжують щороку, тож про планування роботи на далеку перспективу говорити не доводиться. Адже мережі, які ми експлуатуємо, перебувають у державній власності. Ми розуміємо цю необхідність, ніколи не наполягали на приватизації, але ж мусить існувати система захисту вкладених нами коштів».

Сьогодні ж ситуація у сфері газопостачання надзвичайно суперечлива. З одного боку, ми не маємо права монополізувати цей ринок — відповідно до вимог Енергетичної хартії, що її підписала наша держава. Адже у держави коштів на утримання мереж традиційно немає. Приватному капіталу, який працює у цій сфері вже давно, чиновники теж традиційно заважають розвиватися — з надією на ручне управління та особисту вигоду. Втілення ж схеми приватно–державного партнерства (концесії), яка у західних країнах дозволяє залучати значні кошти на розвиток затратних, але соціально значущих проектів, у нас чомусь відкладено у довгу скриню. Між тим газопостачання — це є потенційно дуже прибутковий бізнес та інвестиції, що він може залучити, є значним вкладом у розвиток національної економіки. І експериментувати над галуззю небезпечно у прямому і переносному значеннях.