Рада впала у зимову сплячку

Наступного разу ми побачимо Верховну Раду вже після першого туру президентських виборів. Парламент, який на виборах 2004 року активно контролював виборчий процес, цього разу просто вмив руки. Можливо, через те, що вибори–2010 накладаються на новорічні та Різдвяні свята — депутатам хочеться відпочити...

За те, щоб розійтися до наступного року, проголосувало 232 депутати. Вони внесли зміни до календарного плану і прописали, що 24 та 25 грудня відводяться для... роботи з виборцями. Від турботи парламентаріїв про свій народ аж серце мліє. Це ж треба, відклали законотворчість, аби «попрацювати» з виборцями.

Пропозицію скасувати «пленарки» внесла «регіоналка» Ірина Акімова. Вона обґрунтувала свою ідею тим, що «треба припинити використання трибуни парламенту для ведення передвиборчої боротьби». Документ підтримали три фракції: Партія регіонів — 171 «за» (всі депутати, крім Коржева), БЮТ — 1 (Барвіненко), «Наша Україна — Народна самооборона» — 10 (Бобильов, Бут, Доній, Жванія, Заєць, Москаль, Оробець, Петьовка, Плющ, Тополов), Комуністична партія — всі 27, Блок Литвина — 19 (всі, крім Литвина), позафракційні — 4 (Задирко, Каплієнко, Рибаков, Чорновіл).

Таким чином, у наступний рік держава входить без бюджету (хоча за це найбільшу відповідальність несе, безумовно, уряд) і без змін до закону про вибори Президента.

БЮТівець Андрій Кожем’якін зазначив, що однією з причин скасування пленарних засідань є небажання «регіоналів» ухвалювати зміни до закону про вибори Президента. «Депутати проголосували за таке рішення, щоб піти відпочити та підготуватися до фальсифікацій. Це головна їхня мета», — вважає Кожем’якін.

«Нашоукраїнець» Андрій Парубій усе–таки робить наголос на бюджеті. «Ми потрапили в ситуацію, коли напередодні Нового року головний фінансовий документ дер­жави не розглянутий і не прийнятий. Найбільшою мірою за це відповідальний уряд, який не зміг подати бюджет до парламенту, але також дивує позиція законодавців, які проголосували за припинення пленарного тижня», — відзначив Парубій.

Депутат вважає, що останні події у Верховній Раді яскраво засвідчили: парламентсько–президентська форма республіки продемонструвала повну неспроможність. «Ми є свідками того, що парламент та уряд, перекидаючи один від одного відповідальність за проблеми, які є в державі, виявилися не спроможними на вирішення ключових питань», — наголосив політик.

Під завісу депутати–коаліціянти спробували відсторонити від ведення пленарних засідань віце–спікера Олександра Лавриновича. Таким чином «регіонала» хотіли покарати за те, що той заблокував питання про створення тимчасової слідчої комісії з приводу дачі «Межигір’я», де проживає Віктор Янукович. Гріх був невеликим, бо за відсторонення проголосувало лише 118 депутатів — частина БЮТ і «НУНС». До речі, Андрій Кожем’якін сказав, що страх «регіоналів» перед питанням про «Межигір’я» — це друга причина, чому вони виступили за припинення роботи у пленарному режимі.

Наступне пленарне засідання відбудеться 19 січня 2010 року. У графіку Верховної Ради — робота в комітетах, робота з виборцями. Всі повірили?

А ТИМ ЧАСОМ...

Верховна Рада відклала дату набуття чинності законів щодо боротьби з корупцією. Закони «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» мали вступити в дію з 1 січня, але наберуть чинності аж 1 квітня. Ян пояснив народний депутат Олег Зарубінський, ці закони — «неякісні». «Жертвами цих неякісних законів стануть не високопосадовці, не чиновники, не депутати, а прості люди, в першу чергу представники малого бізнесу», — зазначив Зарубінський. Він додав, що друга категорія потенційних жертв — це науково–педагогічні і наукові працівники, які працюють за сумісництвом. За словами нардепа, це «буде призводити до оформлення на них антикорупційних протоколів». Також закон торкнувся б представників медичної сфери тощо.