Національна оперета
Київський академічний театр оперети отримав статус Національного. Відповідний указ видав Президент України Віктор Ющенко. Глава держави також доручив Кабміну перевести Оперету в державну власність і доопрацювати бюджетні акти, які б забезпечили фінансування театру в новому статусі.
Суд над мистецтвом
У Самарському суді розглядають справу про визнання художнього фільму «Россия 88» екстремістським та конфіскацію його з громадянського обігу, повідомляє РІА «Новості». Підставою для цього стало розслідування місцевого управління ФСБ. «Россия 88» (реж. Павло Бардін) — фільм про російських скінхедів, знятий у стилі домашнього відео з використанням неонацистської символіки, слоганів та лексики. Автор картини передбачає, що експертиза, яка стала причиною подання до суду, була саме лінгвістичною: її провели в Самарському університеті на прохання ФСБ. «Я знаю, що є інші експертизи, які визнали, що ми зовсім не пропагуємо екстремізм, оскільки «Россия 88» — художній твір, що використовує висловлювання нацистів, щоб їх дезавуювати, спростувати тощо», — заявляє Бардін.
Картина й раніше мала проблеми в Росії — її так і не допустили в прокат. У жовтні фільм демонстрували на українському кінофестивалі «Молодість». Прем’єра «России 88» відбулася у лютому на Берлінале.
Фандорін б’є рекорди
У Росії вийшов новий, 13–й, роман Бориса Акуніна із серії пригод Ераста Фандоріна. Книгу «Весь світ театр» («Весь мир театр») презентували у вівторок, і вже першого дня вона побила рекорди продажів: 300—500 екземплярів у кожній книгарні Москви. Такий успіх пояснюють створенням вдалого образу героя, а також популярною екранізацією попередніх книг Акуніна.
У новому романі 55–річний Фандорін закохується в актрису, що стає завадою в розслідуванні чергової справи. Щоб завоювати жінку, він пише п’єсу на японську тему. Ця п’єса також надрукована в книзі як додаток до роману. Нагадаємо, цикл романів про Фандоріна Борис Акунін розпочав у 1998 році з книги «Азазель».
Як повідомляє РІА «Новості», продовження пригод Фандоріна було в переліку найочікуваніших книг року, серед яких роман Дена Брауна «Утрачений символ», Віктора Пелєвіна «t» і «Лаура та її оригінал» Володимира Набокова.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
