Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Презентовані на виставці еротичні скульптури Анатолія Куща. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)
Після виставки «З глибин» у музейному комплексі відкрили другий цикл проекту «Древо України» — «З вершин». Цього разу всі роботи — або з приватних колекцій, або належать художникам. Назву виставки взяли зі збірника гімнів на ведичному санскриті «Рігведа»: «З вершин сходили орії на землю…». Найцінніша вершина цієї виставки — це галерея зі скіфським золотом ІІІ–І ст. до н.е.: 21 прикраса, серед яких пекторалі, браслети, сережки, пояси, представлені зі сховищ приватного музею «Родовід». Прикраси колись належали царям, а тепер — спортсмену Сергію Бубці та мільйонеру Мохаммаду Захуру. Звідки у бізнесменів скарби Надчорномор’я і чому вони не належать Державному музейному фонду України — у «Мистецькому арсеналі» замовчують.
Навпроти галереї, змайстрованої із залізних ланцюгів, в якій, до речі, вперше виставляються безцінні скарби, висить живописне полотно івано–франківця Романа Бончука п’ять метрів заввишки і 30 метрів завширшки. На свій розсуд молодий художник намалював «Хроніку України». У центрі велетенської картини — Оранта, ліворуч від неї — архангел Гавриїл, праворуч — святий Миколай. Над головними героями полотна височіє 90 соборів, знизу зображено представників давніх племен, князів, запорізьких козаків і достойники аж до сьогоднішніх політиків.
Третя частина виставки «З вершин» — найбільша за масштабами. Відомий український скульптор Анатолій Кущ, автор пам’ятників на майдані Незалежності, вперше на широкий загал показав серію гіпсових дохристиянських скульптур «Коло Свароже». Назви робіт взяті із «Велесової книги» — Велес, Сварог, Ярило, Полель, Леля, Кришень, Перун, Коляда, Дажбог. Оглянувши білосніжні скульптури, мало кому спадає на думку, що перед ним зображення Лади, а не звичайної оголеної дівчини, яка сидить на фалосі. Всіх богів Кущ подає оголеними. Чоловіки атлетичної тілобудови, за статурою майже однакові, однак обличчям нагадують як не Тараса Шевченка, то молодого козака. Дівчата ж, навпаки, — на лице всі як одна, а от тіла різні. Анатолій Кущ розповідає, що в майстерні у нього побувало багато моделей. Траплялося, що для однієї скульптури позували кілька жінок. Кількох богинь автор різьбив, маючи за модель свою дружину.
Усі скульптури виконані у стилі давньогрецьких богів. Лише за назвами і невеликими елементами в композиції, як от зображення сварги, вони мають дотичність до дохристиянської релігії. Здебільшого це вимисел автора про «Коло Свароже». «У наших предків не було поняття осені та весни. Їх приніс я. Мені хотілося показати красу людського тіла. Я не розумію, навіщо їх одягати в шаровари. Якщо хтось бачить у роботах аморальність і еротоманство — це все від комплексів», — запевняє Кущ. Щоб не червоніти від сорому перед дітьми і сприймати скульптури винятково як дажбожні, краще замовляти екскурсію. Інакше всі символи залишаться непрочитаними.
Виставка триватиме до 19 березня. Оглянути «З вершин» можна за 30 грн., пенсіонерам та школярам — безкоштовно.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>