Письменник святкує, коли його читають

Унікальне видання академіка Агатангела Кримського, відомого вченого, філософа, поліглота і письменника, вперше вийшло друком на Черкащині. Неймовірно, але рукопис цієї книги, яка була підготовлена до друку ще 80 років тому, пролежав у фондах районного краєзнавчого музею у місті Звенигородка.

І хоча Агатангел Кримський народився на Волині, але черкащани вважають його своїм земляком. Оскільки у Звенигородці минули його дитячі роки, у це місто він неодноразово приїжджав і називав цей край — «рідна моя Звенигородщина». Саме у Звенигородському краї він і почав збирати матеріали до цієї своєї збірки.

«У книзі, яка називається «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діалектологічного», зібрані розповіді наших земляків про народні звичаї, свята, обряди, навіть про тогочасне облаштування хати можна дізнатися, а ще про те, як відбувалися сватання, весілля. Радянська система постаралася, що ми тепер мало що знаємо про тодішні традиції нашого народу. А завдяки цій книзі можемо повернутися в ті часи», — зазначив на презентації черкаський обласний голова Олександр Черевко, який ініціював вихід книжки. Він назвав видання про Звенигородщину святом Агатангела Кримського. Бо «письменник тоді святкує, коли його книги друкують і читають».

Перший примірник цього видання очільник Черкаського краю подарував Президенту Вікторові Ющенку, який високо оцінив роботу черкащан. Творчу групу нагороджено подяками від глави держави.

Узагалі доля цього видання є надзвичайно цікавою. Агатангел Кримський 119 років, тому почав збирати матеріали, а закінчив лише через сорок років. У 1930 році книжка була підготовлена до друку з резолюцією Кримського — «Виправити! Друкувати!». Але вона так і не вийшла у світ, оскільки розпочалися репресії і було заарештовано людей, статті яких входили до збірки. «Самого Агатангела Кримського тоді не заарештували, але в протоколах допитів активно шукали на нього компромат. Він був такою величиною, що його тільки відсторонили, а посадить не посадили», — розповідав на презентації книги хранитель спадщини академіка–земляка науковий співробітник Звенигородського краєзнавчого музею Станіслав Лячинський.

Для самого пана Лячинського Агатангел Кримський не тільки талановита людина, а ще й добрий сусід. Оскільки будинок Кримських та його рідна хата — в межах одного кварталу у Звенигородці. Станіслав Станіславович каже, що «хвиля репресій зачепила в ті роки весь наш куток». Тоді забрали багатьох його сусідів, у тому числі й батька та дядька, а після 1941 року — самого Агатангела Кримського. Коли закінчилася війна, звенигородчани шукали сліди своїх рідних, посилали запити. Про Агатангела Кримського тільки й дізналися, що «був евакуйований у тил». Тоді в Звенигородці не відали й не знали, яка жахлива доля спіткала їхнього відомого земляка. Тож теперішнє видання його рукопису «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина», яке трохи не століття чекало свого часу, на Черкащині вважають своєрідним вшануванням пам’яті видатного діяча. Щойно видану книгу буде передано в бібліотеки, школи та Будинки культури Черкащини. А наступного року планується її перевидання.

ДОВІДКА «УМ»:

Агатангел Юхимович Кримський, який був представником старовинного татарського роду, народився 15 січня 1871 року в місті Володимирі–Волинському. Дитячі роки минули у Звенигородці. У трирічному віці Агатангел уже читає, а в п’ять років навчається у Звенигородському училищі. З 14 років він опановує англійську, французьку, польську, німецьку, італійську, турецьку, латинську. Не маючи й краплини української крові, він усе своє життя присвятив українській науці та культурі, активно досліджував культуру народів Сходу — арабів, тюрків, персів. Він закінчив Московський університет, викладав у Лазарєвському інституті східних мов, написав та видав у ту пору зібрання академічних підручників з філології та історії Близького Сходу. У 1918 році Кримський переїжджає до Києва і стає секретарем Української академії наук, згодом очолює Інститут української наукової мови, працює професором всесвітньої історії у Київському університеті. З 1929 року його починають переслідувати, позбавляють посад, називають «ідеологом українських націоналістів, який упродовж кількох років очолював націоналістичне підпілля». Після інспірованого НКВС процесу над Спілкою визволення України Агатангела Кримського вивозять до Казахстану. 25 січня 1942 року він помирає в лікарні кустанайської в’язниці, яка «славилася» жорстоким режимом та витонченими тортурами. Ім’я українського академіка Агатангела Кримського 1970 року було занесено у затверджений ЮНЕСКО перелік видатних діячів світу.