Не для «очкариків»

Кожен із нас бодай раз у житті писав довжелезного листа Святому Миколаю. Вимоги зазвичай окреслювалися чітко: принеси багато цукерок, кілька книжок, пару іграшок, санки, лижі... Насправді, спраглим до подарунків душам хотілося елементарної казки, але істинне бажання чомусь завжди ховалося за матеріальними цяцьками. Але що може бути кращим подарунком за передріздвяний книжковий ярмарок з елементами музики, театру, святкових страв, веселих ігор, інтелектуальних розмов, уроків творчості? Таким став книжковий ярмарок, що минулих вихідних, з 18 по 20 грудня, проходив в експоцентрі «Спортивний».

Книга у музичному форматі

Едвін Задорожний, директор виставкової компанії «Медвін», не прогадав, коли погодився на провокацію братів Капранових. За їхнім задумом, ятки від видавців нікуди не поділися, але центром ярмарку стала не торгівля книгами і не презентації, а фестиваль фестивалів, де є література, музика, кіно, кухня, танці. «Ми хотіли розвіяти стереотипи, що книжковий ярмарок може бути цікавий тільки «очкарикам». Акцент зробили на розвагах, що навіть ті, хто не любить читати, але випадково потрапили сюди, не можуть примусити себе звідси піти», — розповідає помічниця братів Капранових Уляна Ходорівська.

Перше, що кидалося у вічі при вході у «Спортивний», це літературне бістро «У Пегаса». За нього відповідав куратор «Антоничфесту» Богдан Логвиненко. З невеличкої сцени замість гамбургерів і кока–коли письменники і музиканти подавали духовний продукт. Поет Максим Розумний читав під музичний супровід гурту «Телері». Сергію Пантюку гурт «Уперше чую» допоміг презентувати книгу «Як зав’язати з бухлом і курінням». Вокаліст «Пропалої грамоти» Павло Нечитайло заявив про новий проект «Запаска». Цей літературно–музичний гурт, у складі якого двоє учасників (Нечитайло і солістка «Че–Че» Яна Шпачинська), почав досить камерно, але вже через кілька пісень увімкнув танцювальні ритми, які здатні завести публіку в будь–якому клубі. «Проекту вже місяць. Він існуватиме паралельно з нашими гуртами, але розрахований на ширшу аудиторію. Ми співаємо пісні на слова Вільяма Блейка, Богдана–Ігоря Антонича, Дмитра Лазуткіна, а також мої тексти», — поділився з «УМ» Павло Нечитайло.

Гастрономічні витребеньки й «те, що на споді»

Кому хотілося поезії у чистому вигляді, той піднімався у кінозал, де перед вечірніми кінопоказами проходили літературні посиденьки. Тут збиралися письменники, які «вивішують» свої твори на літературних сайтах. Відвідувачі «Медвіну» неодноразово читали їх у мережі, але ніколи не бачили вживу. Завдяки слемам на ярмарку письменникам із сайтів вдалося залишити після себе реальний слід. Іменитіша Ірен Роздобудько розповідала, як їй працюється в кінобізнесі, зачитувала уривки роману і відразу ж наводила приклад, як їх переводити у формат сценарію. Завжди на видноті була Оксана Забужко, яка заслужила пальму першості за найбільш активну програму. Письменниця і майстер–класи давала, і твори читала, і розповідала про фільм «Хроніки від Фортінбраса» Оксани Чепелик, знятий за мотивами її есеїв.

Одних письменників від книги не відірвеш, а інших — від каструль. Брати Капранови в літературній кав’ярні влаштували шоу «Книга і кухня». Шафа, закладена посудом, плитка, каструлі, продукти. У таких декораціях Андрій Курков обсмажував шматочки гарбуза, щоб приготувати суп. Водночас письменник розповідав про презентації для масонів в Цюріху та Відні, а тридцять присутніх слухачів уважно слідкували, чого і скільки Курков додає у суп, і чекали, коли їх пригостять жовтогарячим дивом. Врешті, до столу вишикувалася така черга, що величезного баняка супу на всіх не вистачило. Подібна ситуація склалася і з Карпою, яка приготувала курку–карі: покуштувати її смакоту виявилося стільки охочих, що через штовханину аж стільці в кав’ярні поперекидали. Тепер, із появою заходу «Книга і кухня» відкрито рецепт, як до читання і купування книг залучити якомого більше людей.

Але найкрутішою подією фестивалю став «круглий стіл» про те, з чого починав кожен автор, тобто про алкоголь, секс і наркотики. На нього запросили відомих письменників, які безпосередньо мали відношення бодай до одного з компонентів розмови. Творці слова зійшлися на думці, що всі вищезазначені речі — спосіб пробратися в інший світ, такий необхідний творчій людині. «Якщо творча людина не випиватиме, вона швидко помре. Письменнику потрібно час від часу занурюватися в інший світ, щоб на ранок повертатися іншою людиною», — прорік Борис Гуменюк. Олесь Ульяненко зізнався, що краще тікати в ірреальність за допомогою наркотиків. Андрій Кокотюха зі стажем письменника, який любив випити, заперечив колезі й порадив: якщо вже «забуватися», то з горілкою. Модератору «круглого столу» Сергію Пантюку вдалося розговорити письменників на купу небилиць про горілку і наркотики, а от про сексуальне життя авторів, яке є частиною їх іміджу, богема культурно промовчала. Нехай легенди залишаться легендами.

Наприкінці мусимо зізнатися, що передріздвяний книжковий ярмарок вийшов найсмачнішим за всі літературні події року. Напевно, цьому посприяв настрій свята, коли здається, що немає нічого неможливого.