Якби Нечуй-Левицький встали,

      Рік тому селищна рада у Стеблеві Корсунь-Шевченківського району власним коштом взялася утримувати сільську пожежну частину. Для Черкащини таке є майже дивиною. Адже в теперішні часи сільське начальство жахається пожежних депо, мов чуми, мовляв, це ще бабка надвоє ворожила — горітиме чи не горітиме, а тут грошики вийми та виклади.

      Проте у Стеблевому вирішили на вічне наше «либонь» не покладатися й на лиху, котре може трапитися з будь-ким i будь-коли, не економити. І не помилилися. «Наші пожежники рятують від вогню не тільки своє селище, а й сусідні села — Шендерівку, Сидорівку, Комарівку», — розповідає «УМ» голова Стеблевого Надія Данильченко.

      Цікаво, що сама пані Надія не стеблівська. Сюди вона приїхала дев'ятнадцять років тому з чоловіком після закінчення Київської сільськогосподарської академії, на його батьківщину, та так і приросла душею до цієї землі. У своїй трудовій біографії була вона й бригадиром, і головою колгоспу. А головою селищної ради люди вибирають її вже втретє: довіряють і цінують за небайдужість. До неї йдуть і межу ділити, і з чоловіком миритися, і про пільги запитати, і допомоги попросити чи в біді розраду знайти. Якщо «Жигулі» Надії Овсіївни припарковані навпроти селищної ради — значить, головиха на місці й можна сміливо поспішати до неї, аби вирішити свої проблеми. Коли ж автомобіля немає, то й у приміщенні порожньо.

      Сьогодні у Стеблевому — батькiвщинi Івана Нечуй-Левицького — мешкає 4000 сільчан. Є тут середня школа, у якій навчається 487 школярів, працюють дільнична лікарня та поліклініка, СТОВ «Рось», бавовняно-прядильна фабрика, Стеблівська ГЕС, завод продтоварів. Чимало в селищі й приватних підприємців. Тож, каже Надія Овсіївна, якщо сільраді треба підсобити коштами, у допомозі ніхто не відмовляє — знають, що гроші підуть на користь громади.

      Того року, коли селищна рада наголосила, що настав час підремонтувати школу, підприємці скинулися, й це було зроблено вчасно. Коли зводили шкільну котельню, то фінансову допомогу надало й керівництво гідроелектростанції. Це раніше школа в селищі опалювалася від тієї котельні, що й поліклініка, а тепер у кожного з цих закладів своє, автономне, опалення, і минулої зими було тепло й там, і там.

      Вдалося торік зробити ще одну добру справу — встановити водопровідну башту й провести водогін аж на самий ...Сахалін. Так у Стеблеві називають один з мікрорайонів селища, де довгий час були великі проблеми з водою: піввулиці змушені були ходити до єдиної криниці за живильною вологою. Новий водогін став тут другим за останні два роки, бо позаминулого таким добром обзавелися й мешканці вулиці Чапаєва, Фурманова, Островського.

      Цього року в планах селищного голови — об'єднати в одне приміщення дільничну лікарню та поліклініку. Це дозволить поліпшити якість обслуговування мешканців селища й дасть змогу економити вугілля, на яке у бюджеті селищної ради бракує коштів. А ще треба впорядковувати дороги.

      «Люди у нас, у Стеблеві, небайдужі, і, якщо виникають які проблеми, селищна рада вирішує їх разом з народом», — хвалиться Надія Овсіївна. Вона каже, що її односельці вміють і працювати, й відпочивати, багато хто полюбляє художню самодіяльність. Гордістю селища є аж три народних колективи — «Родина», «Росичі» та «Заграва». Коли селищні артисти організовують у клубі виступи, там немає де яблуку впасти, глядачі навіть стоячи концерти дивляться.

      Пані Надія всією душею любить Стеблів й старається, аби її селище постійно кращало. За теперішніх часів це не так просто, але в неї виходить. І якщо ви зберетеся провідати ці краї над Россю, то при в'їзді вас зустріне напис «Селище Стеблів — батьківщина Нечуя-Левицького». Цей знак Надія Овсіївна скопіювала з аналогічного, що стоїть у її рідному селі Кикова Житомирської області, де народилася Леся Українка, й ініціювала зведення такої позначки й у Стеблеві. «Як встановили ми знак, то я не могла діждатися вечора, щоб поїхати та подивитися, як же він світиться вночі», — усміхається пані Надія. За її словами, бути головихою на селі неважко, головне — любити і вміти підтримувати порядок. Так само вона переконана, що більше жінок і в керівництві держави має бути більше, тоді і в самій державі толку більше було б.