Алтай, налітай!
«Ефектом Шварценеггера» назвали вражені російські політологи перемогу відомого комедійного артиста Михайла Євдокимова на виборах губернатора Алтайського краю. Коли гуморист вийшов у другий тур разом із діючим главою крайової адміністрації Олександром Суриковим, експерти доброзичливо посміхалися — мовляв, зрозуміло, що шансів на перемогу в артиста немає, бо Суриков в області вже має відповідний авторитет, та й господар він непоганий, а що з коміка візьмеш... Тим паче що Євдокимов добряче від свого суперника відстав. Але виборці вирішили влаштувати всім: і політичним оглядачам, і журналістам, і самим кандидатам — справжній сюрприз. І з відривом у майже 5 відсотків голосів (50 проти 45 «з копійками») вибрали губернатором зірку естради!
Вражені політологи одразу придумали пояснення цьому несподіваному явищу електоральної психіки наукове пояснення. Виявляється, феномени каліфорнійських губернаторів тут зовсім ні при чому, хоча біографія Євдокимова як уродженця Алтайського краю (там і досі мешкає його мама, а сам новоявлений губернатор має власний будинок у селищі Верхній Обськ) — справжня «американська мрія»: цей товстий бородань починав свою кар'єру, працюючи... шліфувальником на алтайському моторному заводі й пародіюючи за кухлем пива відомих артистів. Річ у тому, що росіяни потроху розчаровуються у «старих» керівниках краю, які намагаються переобратися на третій термін, при тому що жодних змін на краще протягом їхнього правління люди не бачать. Окрім того, команда Михайла Євдокимова напрочуд вдало провела виборчу кампанію — обрали влучне гасло «Шутки — в сторону», спілкувалися з виборцями (яких, до речі, у краї понад мільйон) безпосередньо, обійшовши фактично всі квартири, і при цьому не наголошували на тому, що треба голосувати за їхнього кандидата, а просто намагалися допомогти людям розв'язати їхні проблеми.
Отже, сенсація вдалася. Але що чекає на алтайців далі, поки що уявити складно. Адже сумнівно, що естрадний артист, хай навіть із дуже влучно виписаною програмою, зможе вміло керувати великою областю, де треба не про «морду красную такую» розповідати, а вирішувати чимало економічних та соціальних питань.
