Куди зникли мільярди?
Позавчора Президент України Віктор Ющенко надіслав офіційного листа очільниці Кабміну Юлії Тимошенко, в якому висловив стурбованість ситуацією, що склалася з фінансуванням видатків місцевих бюджетів. Через те що розпорядники коштів блокують виплату грошей, неможливо придбати соціально значущі товари та послуги — наприклад, паливно–мастильні матеріали для боротьби зі стихією. Відтак страждає робота спеціального і комунального транспорту, не можуть виїхати зі своїх гаражів автомобілі швидкої допомоги, пожежники, завмерла снігоочисна техніка, під загрозою робота пошти. Із регіонів також повідомляють: немає можливості закупити подарунки до свят дітям–сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування.
І в цей час на рахунках уряду в Національному банку України перебуває 4,6 млрд. гривень, а розміщені депозити державного бюджету становлять понад 6 мільярдів гривень! «Наголошую, що бюджет держави — це не бюджет глави уряду, тому вимагаю негайно припинити таку практику, а також ужити невідкладних заходів для притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному проведенні платежів місцевих бюджетів», — заявляє Віктор Ющенко.
Глава держави також надіслав листа Генеральному прокуророві з вимогою втрутитися в ситуацію. Про вжиті заходи прокурори мають доповісти Президентові до 24 грудня.
На стихію — голіруч і без грошей!
Керівники обласних адміністрацій, а надто ті, котрі не входять до «обойми кадрів» Юлії Тимошенко, розповідають: зі сніговими заметілями вони борються за власні кошти. Уряд держави від проблеми усунувся, він допомагає лише «своїм» регіонам, але й навіть їм — у дуже поміркованих обсягах. На Одещині, за словами голови облдержадміністрації Миколи Сердюка, нині через казначейство заблоковано всі проплати, в тому числі на пальне. «Уряд не надав жодної допомоги у боротьбі зі стихією», — сказав пан Сердюк і додав, що минулої середи він підписав телеграму першому віце–прем’єр–міністру Олександрові Турчинову, щоб рахунки розблокували та можна було проплачувати пальне для снігоочисної техніки.
Уже тиждень у снігових наметах та з нулями в бюджетних проплатах замерзає Херсонщина. За словами місцевого голови облдержадміністрації Бориса Сіленкова причина одна: казначейство не проводить платежів облавтодору та комунальних підприємств органів місцевого самоврядування за пальне. «У повітрі» зависли також платежі на два мільйони гривень, які органи місцевого самоврядування через свої комунальні служби поклали в казначейство для оплати за пальне на ліквідацію стихії. «Я вчора надіслав телеграму на адресу Прем’єра, в якій доповів, що дев’ятий день в області не проводяться платежі на суму 51 мільйон гривень. Повністю заблоковано господарську діяльність органів місцевого самоврядування та бюджетну сферу. Однак і до цього часу жодної реакції», — розповідає пан Сіленков.
А ще 21 жовтня «губернатор» Полтавщини Валерій Асадчев оприлюднив заяву голів облдержадміністрацій саме з цього приводу. «Гроші, які дають місцеві бюджети, невідомо куди поділися, — зазначалося у тому зверненні до Кабміну. — Затримки або блокування у проведені касових розрахунків місцевих бюджетів є грубим порушенням з боку Державного казначейства як Конституції України, так і фінансової дисципліни.
Грудня чекали з острахом
— Після тієї заяви керівників областей трохи «пошептало», — зазначив учора в розмові з власкором «УМ» Валерій Асадчев. — Десь через тиждень Держказначейство відновило фінансування місцевих бюджетів. Хоча це колосально підірвало довіру до цієї державної інституції. Навіщо ж вам такий «гаманець», з якого ви не можете забрати покладені туди власною рукою кошти? Але ми на місцях зі ще більшим острахом чекали грудня, бо знали, що уряд говорить людям, м’яко кажучи, неправду про перевиконання доходної частини бюджету — просто всі видатки «пересуваються» на останній місяць року. І от у грудні настала ота критична «година Ч», коли дається взнаки невиконання держбюджету. Скажімо, роботу обласної філії дорожньої служби, яку фінансує саме з держбюджету, зараз майже паралізовано. Заправити її техніку немає за що, пальне й матеріали там беруть у борг, зарплату відтерміновують... Лише у нашій області «розрив» із фінансуванням «Автодору» сягає 10-13 мільйонів гривень. Ліміти на них є, але реальних грошей у казначействі зараз немає.
Загалом же тільки на Полтавщині, з урахуванням інших галузей та програм, утворилася «дірка» розміром близько двохсот мільйонів. Тільки на фінансування виплат багатодітним сім’ям, будинкам сімейного типу маємо сорокамільйонний борг. Державне фінансування цієї особливо «чутливої» для багатьох людей соціальної програми відстає десь на два місяці. Практично «провалюється» і програма «Шкільний автобус». Згідно з нею, область повинна отримати 28 таких автобусів, але всі платіжки на них досі лежать у казначействі, отримати на заводі вкрай необхідну передовсім для сільської глибинки техніку не можемо.
«Але ж ми самі ці кошти заробили!»
Крім того, казначейство знову припинило фінансування місцевих бюджетів, за що, як відомо, передбачена не лише адміністративна відповідальність. Адже сьогодні в області є серйозне перевиконання надходжень і до обласного, і до районних бюджетів. «На відміну від уряду, Полтавщина спрацювала тут із суттєвими «плюсами», — каже пан Асадчев. — І от тепер, коли вже маємо «закривати» фінансовий рік, ми не можемо забрати свої гроші, які реально надійшли до місцевих бюджетів від платників податків. Скажімо, нам «перекрили кисень» для проплати 10 мільйонів гривень, виділених обласною радою на ремонт Театру ім. Гоголя та краєзнавчого музею. «Застряли» в казначействі й кошти на газифікацію, передбачені угодою з НАК «Нафтогаз України».
Перелік таких «недоплат», які «дістають» насамперед «низи», можна продовжувати і продовжувати. Полтавський голова облдержадміністрації навів приклад, коли з претензіями до нього зателефонував голова Веприцької сільської ради Гадяцького району. Там Держказначейство затримує проплату десь близько мільйона гривень. Для органу місцевого самоврядування в умовах такої складної зими ці гроші потрібні, як повітря. Тож усі «шишки» від його повпредів сьогодні летять на «вищестоящих» обласних керівників, яким і доводиться пояснювати людям, хто і за що в нашій державі відповідає.
ПРЯМА МОВА
Валерій Асадчев: «Попередні уряди про проблеми хоча б чесно говорили людям»
— Вражає й інше. Фінансові труднощі ми з вами переживали вже неодноразово. Згадайте ситуацію літа 1993 року, коли запроваджували купони. Але тоді найвищі урядовці принаймні говорили з людьми про реальні проблеми, постійно вели з ними діалог через ЗМІ. Тепер же Прем’єр–міністр тричі збирає селекторні наради з приводу пошиття марлевих пов’язок, але про фактичну зупинку фінансування всіх регіонів країни «забуває» обмовитися бодай словом. Яка перспектива? Що буде далі? За які кошти, даруйте, «пробиватимуть» завтра снігові замети на стратегічній автомагістралі Київ—Харків, що перетинає Полтавщину, чи опалюватимуть дитячий будинок сімейного типу під Кременчуком? Замість спільного пошуку відповідей на ці найболючіші для людей питання спостерігаємо тільки дешевий передвиборчий «піар» із розповідями про «тигрюль»...
Як на мене, це просто ганьба. Такого у влади взагалі не повинно бути. З Міністерством фінансів зараз фактично втрачений зв’язок, бо ж там і міністра немає. З керівником Держказначейства також зв’язатися не можу. При цьому, якщо все те, даруйте, «переповзе» на наступний рік, то вже з першого січня Україна отримає колосальну кредиторську заборгованість. Тоді судові рішення почнуть «штампувати» пачками. Хто ж «пробачить» нам несплату за те, що вже виготовлене після виграних тендерів, поставлене за відповідними замовленнями тощо? І хто буде сплачувати тоді ще й штрафні санкції? Зрештою, хто ж за ті фінансові «дірки», що перетворюються на одну суцільну «проріху», відповідатиме? Як і за нереальний бюджет 2009 року, популістські рішення найвищих урядовців. За підрахунками фахівців, невиконання держбюджету складе близько сорока мільярдів гривень, а це фактично крок до фінансового колапсу. Тож, на мою думку, люди, які штовхають країну до цього, повинні нести найсуворішу відповідальність, а не «пхатися», вибачайте, у президенти.