На «уроках правди» розповідатимуть брехню?
Документ розміщено на офіційному сайті Донецької міськради й містить «перли», варті уваги не лише КВНників, а й працівників правоохоронних органів. Зокрема у статті 2.1. ідеться: «У процесі вивчення курсів «Історія України» і «Всесвітня історія» навчати школярів міста критичному сприйняттю інформації, поданої в підручниках, розвивати навички роботи з історичними джерелами, формувати об’єктивне розуміння термінів «історичне джерело», «історична література», «історична інтерпретація»; або «Продовжити практику розробки методичних рекомендацій для шкіл із дискусійних тем історії України, проведення у 2009/2010 навчальному році в школах єдиних «Уроків історичної правди», — читаємо у пункті 2.5. Неважко здогадатися, які теми донецькі депутати вважають «дискусійними». Найбільше їм муляють питання висвітлення Голодомору, діяльності УПА, постаті Степана Бандери, Симона Петлюри тощо.
Тож донецькі борці за чистоту історії налаштовані «залучити ЗМІ до широкої дискусії з приводу нової концепції шкільного курсу вітчизняної і зарубіжної історії», а також запропонувати вишам Донецька, Дніпропетровська, Запоріжжя, Луганська та Криму, які мають історичні факультети, створити робочі групи для проведення моніторингу й розробки концепції історичної освіти.
Мета рішення Донецької міськради та засоби її впровадження лежать на поверхні, зокрема у п. 7 сказано: «Міській раді звернутися до фракції Партії регіонів у Верховній Раді внести на розгляд парламенту питання про створення експертної групи з рецензування підручників, навчальних посібників з «Історії України», «Всесвітньої історії», рекомендованих Міносвіти для всіх навчальних закладів, включення до складу експертної групи спеціалістів з усіх регіонів України, заборону Міносвіти видавати навчальні посібники без погодження з експертною групою». Також депутати мають намір звернутися в Міносвіти з клопотанням уже з цього навчального року «вилучити із зовнішнього незалежного оцінювання питання, що мають різні точки зору на історичні факти історії України».
У документі, адресованому переважно керівникам навчальних закладів, містяться конкретні вказівки відносно того, хто що має робити і за що відповідати. Зокрема, у плані заходів, є й такий пунктик: «створити творчу групу щодо розробки рекомендацій для загальноосвітніх навчальних закладів по дискусійним темам історії України». Вже в січні 2010 року ця «творча група» має повним ходом «творити» найоб’єктивнішу версію історії України.
«Це кричуще порушення законів України»
«Зрозуміло, що це буде однобоке висвітлення подій, яке ґрунтуватиметься на старих тезах з історії КПРС, можливо, трохи адаптованих до політичних потреб Партії регіонів, — обурюється лідер громадського молодіжного об’єднання «Поштовх» Юрій Матущак. — Ідеться не лише про ідеологічні розбіжності, а про кричуще порушення законів України».
«Що найцікавіше, за рішенням ради, «уроки проводитимуться на основі методичних рекомендацій управління освіти міської ради, розроблених з урахуванням думки більшості територіальної громади міста, — коментує координатор громадської ініціативи Донеччини з відновлення історичної пам’яті, політолог Станіслав Федорчук. — З таким же успіхом можна покладатися на думку більшості територіальної громади про застосування законів Ньютона в межах Донецька. Фактично йдеться про намагання однієї політичної сили виступити в ролі цензорів підручників з історії в масштабі всієї України. Іншими словами: конкретна партійна структура, в обхід законодавства України вирішила запровадити свою версію історії України. Коли подібні пропозиції надходять з академічних установ та дослідницьких інституцій з історії, це можна сприймати як бажання діалогу щодо підходів до вивчення та викладання, коли ж це робиться речниками партій, то це нагадує спробу повернутися у «добрі» радянські часи, коли історію жорстко цензурували представники правлячої партії».
Із часу прийняття «істеричного» рішення минуло майже три місяці, однак правової оцінки щодо нього немає і сьогодні. Заступник голови Донецького обласного товариства «Просвіта» Марія Олійник ще 25 вересня звернулася з заявами до голови обласної державної адміністрації Володимира Логвиненка, міського голови Олександра Лук’янченка та прокурора Донецька Олександра Ольмезова, в яких обґрунтувала антиконституційність дій депутатів міськради та вимагала дати юридичну оцінку й вжити відповідних заходів. Проте, за словами Марії Василівни, з міськради надійшла недолуга відписка за підписом секретаря міськради, відомого українофоба Миколи Левченка, а з прокуратури дали відповідь лише через 1,5 місяця з моменту подачі заяви і то за підписом не прокурора, а одного з його заступників.
«Звичайно, відповідь прокуратури нас не може задовольнити, тому будемо подавати позов до суду вищої інстанції. Згідно з українським законодавством, рішення міської ради можна оскаржити протягом року. А поки що воно набуло юридичної сили, і директори шкіл, і вчителі, які підпорядковані міській раді, мають його виконувати, — розповідає кореспонденту «УМ» Марія Олійник. — Мене абсолютно не дивує реакція міської ради, але насторожує мовчання з боку обласної адміністрації та Міністерства освіти».
Прикро, що заручниками партійних ігрищ стануть, насамперед, діти, яких будуть «грузити» на «уроках правди» хтозна–чим. Та й донецьким учителям історії не позаздриш: як їм на основі методичних посібників «мєстного разліва» якісно підготувати дітей до незалежного оцінювання?
(Цитати з документів подано мовою оригіналу).