Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Про сучасну українську академічну музику відомо настільки мало, що виникає питання: а чи вона взагалі є? Імена Валентина Сильвестрова чи Мирослава Скорика відомі обмеженому колу українців, що вже говорити про молодих композиторів. Але вони є. І сьогодні ми дозволимо собі нагадати про одного з них — Данила Перцова. Тим паче що є суттєвий привід: Данила відібрали на стипендіальну програму Gaude Polonia, яку підтримує польське міністерство культури і національної спадщини.
Останні роки Данило Перцов дуже активно задіяний у роботі ансамблю «Хореа козацька», має свій власний проект під назвою «NOVA Радість»: він віднаходить, відтворює й реставрує музичні твори доби ренесансу, бароко й романтизму. Але основна його спеціальність — написання музики: за плечима навчання на кафедрі композиції Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Стипендія у Польщі — можливість відволіктися від буденних справ і зайнятися тим, на що в Україні немає ні часу, ні коштів. «Такі речі, як композиція, вимагають традиційного підходу — тиші, усамітнення, вільного часу. Можливо, тому мистецтво й занепадає, що такі розкоші зараз доступні лише на культурних узбіччях», — зауважує Данило Перцов. У Польщі композитор хоче зосередитися на створенні опери. За тему взяв маловідому сторінку історії — Міньковецьку республіку, феноменальне утворення, яке існувало на території Поділля з кінця XVIII і до першої чверті ХІХ століття. Її засновником був граф Ігнатій Сцибор–Мархоцький, оригінальний естет і новатор: відокремивши пару десятків своїх сіл кордоном від Російської імперії та влаштувавши вповні життєздатну соціалістичну державу, він вдавався і до естетичних утопій, відтворюючи всенародні античні містерії на матеріалі місцевого фольклору. «Ця сторінка історії стосується і української, і польської історії. Але мене більше приваблює не історичний розріз, а суто естетичні проблеми», — розповідає композитор. Як і кожен захоплений своєю справою митець, він тримає деталі творчого процесу в таємниці. Адже попереду — півроку насиченої роботи у Варшаві, узгодження лібрето, дослідження фольклорного матеріалу Поділля.
Написання опери — тривалий процес. Проте із закінченням твору в його автора з’являється нове завдання — як і де реалізувати створене. Сподіваємося, що за півроку ми зможемо поговорити з Данилом Перцовим на приємну тему постановки його твору.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>