Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Про сучасну українську академічну музику відомо настільки мало, що виникає питання: а чи вона взагалі є? Імена Валентина Сильвестрова чи Мирослава Скорика відомі обмеженому колу українців, що вже говорити про молодих композиторів. Але вони є. І сьогодні ми дозволимо собі нагадати про одного з них — Данила Перцова. Тим паче що є суттєвий привід: Данила відібрали на стипендіальну програму Gaude Polonia, яку підтримує польське міністерство культури і національної спадщини.
Останні роки Данило Перцов дуже активно задіяний у роботі ансамблю «Хореа козацька», має свій власний проект під назвою «NOVA Радість»: він віднаходить, відтворює й реставрує музичні твори доби ренесансу, бароко й романтизму. Але основна його спеціальність — написання музики: за плечима навчання на кафедрі композиції Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Стипендія у Польщі — можливість відволіктися від буденних справ і зайнятися тим, на що в Україні немає ні часу, ні коштів. «Такі речі, як композиція, вимагають традиційного підходу — тиші, усамітнення, вільного часу. Можливо, тому мистецтво й занепадає, що такі розкоші зараз доступні лише на культурних узбіччях», — зауважує Данило Перцов. У Польщі композитор хоче зосередитися на створенні опери. За тему взяв маловідому сторінку історії — Міньковецьку республіку, феноменальне утворення, яке існувало на території Поділля з кінця XVIII і до першої чверті ХІХ століття. Її засновником був граф Ігнатій Сцибор–Мархоцький, оригінальний естет і новатор: відокремивши пару десятків своїх сіл кордоном від Російської імперії та влаштувавши вповні життєздатну соціалістичну державу, він вдавався і до естетичних утопій, відтворюючи всенародні античні містерії на матеріалі місцевого фольклору. «Ця сторінка історії стосується і української, і польської історії. Але мене більше приваблює не історичний розріз, а суто естетичні проблеми», — розповідає композитор. Як і кожен захоплений своєю справою митець, він тримає деталі творчого процесу в таємниці. Адже попереду — півроку насиченої роботи у Варшаві, узгодження лібрето, дослідження фольклорного матеріалу Поділля.
Написання опери — тривалий процес. Проте із закінченням твору в його автора з’являється нове завдання — як і де реалізувати створене. Сподіваємося, що за півроку ми зможемо поговорити з Данилом Перцовим на приємну тему постановки його твору.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>