Відмова Міжнародного валютного фонду надати Україні черговий транш кредиту «стенд–бай» до президентських виборів, як і передбачали експерти, серйозно вплинула на здатність нашого уряду виконувати передвиборні обіцянки. Підтвердження цьому — небувала активність українських урядовців у намаганні знайти дорогу до серця керівництва МВФ.
Уряд, аби отримати кредит, пообіцяв також посилити незалежність Нацбанку (проти якої останнім часом де–факто активно бореться Прем’єр–міністр) та навіть скасувати ще одну велику ідею Юлії Тимошенко — фінансування Євро–2012 за рахунок авансового перерахунку коштів Нацбанку. Але головне, Юлія Володимирівна пояснила, чому вона не змогла виконати одну з найголовніших своїх обіцянок — з 1 вересня та 1 жовтня на 20 відсотків підняти ціну на газ для населення. Виявляється, винен у цьому не уряд, а суди, які заблокували зростання цін. І тому Кабмін обіцяє підвищувати ціни... після виборів. У листі до МВФ написали: ціни зростатимуть щоквартально! Причому одразу на 25% — і таким чином можна буде надолужити відставання від графіка. Ідея, назагал, геніальна: кошти, якщо міжнародні донори таки повірять черговим обіцянкам Києва, отримає нинішній уряд, а виконуватиме зобов’язання — вже зовсім інший. Якщо доведеться...
Як розтлумачив радник Юлії Тимошенко з енергетичних питань Олександр Гудима, у підготовленому меморандумі між Україною та МВФ зафіксовано таке: ціна на газ для «маленького українця» зростатиме на 25 відсотків з 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня наступного року. Причому підвищення на чверть планується не від сьогоднішньої, стартової ціни, а від тієї, що складатиметься після кожного наступного підвищення. Отже, якщо взяти за точку відліку нинішню ціну на «блакитний вогник», то до середини осені–2010 газ для населення подорожчає фактично вдвічі! Відтак, прогнозують експерти, слід чекати і підвищення тарифів на гарячу воду й опалення квартир.