Після виборів поговоримо!

Учора Міжнародний валютний фонд повідомив газеті «Нью–Йорк таймс» інформацію, яка вже упродовж місяця блукає урядовими та експертними кулуарами України: четвертий транш на суму 3,5 млрд. доларів нам не дадуть! Причиною неназваний представник Фонду назвав розчарування західних донорів, що наростає під впливом нездатності українських політиків установити контроль над бюджетом. І при цьому додав: МВФ готовий у будь–яку мить поновити діалог. Але вже, після президентських виборів.

Як відомо, за день перед цим Україна надіслала до штаб–квартири Фонду спільного листа, який підписали Прем’єр–міністр, виконувач обов’язків міністра фінансів (фактично підлеглий Прем’єра), а також голова Нацбанку. Головного банкіра Юлія Тимошенко зуміла переконати, пообіцявши, що уряд більше не вимагатиме, аби фінансовий регулятор перераховував до бюджету різницю між доходами і витратами. Але умовити поставити свій підпис Президента України, чого вимагав МВФ, Юлія Володимирівна не змогла: глава держави залишився на своїй позиції, що він не може відповідати за непрогнозовані дії уряду.

Утім головною перешкодою перед касою МВФ стала не тільки кількість автографів на спільному листі.«Причинами охолодження керівництва МВФ до нашої держави є недостатня лібералізація валютного ринку, неконтрольований дефіцит бюджету «Нафтогазу», рівень соціальних виплат та пенсій у державі, а також незадовільна робота з проблемними банками — на які, до речі, держава вже отримала гроші», — пояснив «УМ» експерт Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Іншими словами, майже цілковите невиконання спільного меморандуму з Фондом.

Не отримавши грошей, уряду нелегко буде виконувати свої соціальні обіцянки, а також платити за газ — не зумівши врегулювати баланс «Нафтогазу» та зібрати гроші із «дружніх» олігархів, котрі не поспішають платити за спожитий газ, Кабмін без зайвого галасу перераховує до Москви кошти, які отримує для зовсім інших потреб. Експерти, втім, не вважають такий розвиток подій трагедією для вітчизняної економіки. «Умови меморандумів, які підписує Фонд, стандартні — і вони передбачають зведення до мінімуму інфляції та якнайповніше розширення зовнішньої платоспроможності держави, — каже Ярослав Жаліло. — Це далеко не найоптимальніша модель для розвитку економіки. Нині нам потрібно думати про досягнення економічного зростання, а умови МВФ цьому не сприяють». На підтвердження своєї тези, що економіка України без грошей Фонду багато не втратить, експерт наголошує: у кулуарах про відмову МВФ знали вже місяць тому. І за цей час головні показники — зокрема й валютний курс — залишилися стабільними. «Значно гірше для економіки буде, якщо ми штучно намагатимемося пристосувати свою діяльність до умов МВФ», — резюмував Жаліло.