Канни–на–Бузі

Триденний фестиваль «Дні українського кіно», що відбувся на Вінниччині наприкінці минулого тижня і зібрав провідних митців вітчизняного кінематографа, має надії невдовзі стати традиційним. Але це не перша фестивальна ластівка: цьогоріч в обласному центрі вперше пройшли дні польського кіно, на яких глядач побачив ретроспективу фільмів Кшиштофа Зануссі, і наступної весни ініціатива набуде продовження, про що вже існують домовленості.

Чому для «Днів українського кіно» вибрана саме Вінниччина? Директор Української кінофундації Андрій Халпахчі на прес–конференції пояснив це просто. По–перше, завдяки сприянню керівництва облдержадміністрації, чого в інших регіонах, за його словами, не знайти. По–друге, постійний спонсор кінофундації звідси родом і має виробництво на Вінниччині. Cтартував фестиваль 3 грудня показом класики — картини Параджанова «Тіні забутих предків», яку представила виконавиця однієї з головних ролей Лариса Кадочникова. У наступні дні любителі кіно переглянули останні фільми Романа Балаяна «Ніч світла» і «Райські птахи», Сергія Буковського «Живі» та добірку короткометражок. Після обласного центру ці ж самі стрічки побачили мешканці Немирова та Гайсина.

Голова облдержадміністрації Олександр Домбровський сказав столичним кінопромоутерам: «Сподіваюся, згодом ми будемо приймати і другий, і третій фестивалі… Тож Вінницька область готова стати українськими Каннами». Керівник області одразу й запропонував провести тут наступний кінофестиваль «Молодість». До амбіцій додається відповідна база — великий курортний комплекс у місті Хмільник, що розкинулось, як і обласний центр, на мальовничих берегах Південного Бугу.