І щуку кинули у річку

У річку кинули навіть не одну щуку, а цілих п’ять тонн. А слідом ще й три тонни карасів та дві тонни коропа. Зараз уся ця риба обживає акваторію Дніпра, куди її перевезли зі сквирського рибгоспу. Вже навесні вона набере ваги та стане ласою здобиччю для рибалок. Промислової вартості ця риба не має, а от для любителів посидіти з вудкою на березі — це те, що треба.

Щуки й карасі плавали поруч...

Зариблення відбувалося в кілька етапів, у різних місцях. На одному з них, що відбулося на річці Десенка під Києвом, довелося побувати кореспонденту «УМ». Рибу привезли трьома спеціальними вантажівками, по дві тонни в кожній. Кожна автівка заїжджала в річку задніми колесами, водій відкручував вентиль, і риба разом із потоком води вихлюпувалася в Десенку. Спершу пішла майже доросла щука. «Ця риба швидко розпливеться по водоймі, така в неї звичка», — пояснює фахівець Київдержрибохорони, що спостерігає за процесом. Слідом за нею туди ж — мальки карася. На відміну від щуки, ці рибки ще зовсім маленькі. Незважаючи на такий протиприродний союз хижака та жертви, фахівці Київдержрибохорони зовсім не хвилюються, що це зариблення може стати фатальним для карасиків. Після перевезення риба переживає великий стрес і наступні кілька днів нічого не буде їсти. Тож спостерігаємо дивну картину: карась спокійно плаває поруч зі своїм природним ворогом. Пора для зарибнення вибрана спеціально, аби зменшити ушкодження риби при перевезенні. Якщо температура води буде більшою за 10 градусів, то в ній зменшується кількість кисню, відтак новачків «підселяють» у водойми тільки восени та навесні.

Земснаряди проти аборигенів

Зариблення київських водойм аборигенними видами риб відбулося вперше за 28 років. За законом, випускати у водойму рибу має підприємець, що отримує квоту на вилов. Види риб в законі не закріплено, тож промислові риболови зариблюють такими рибами, яких згодом виловлюють: товстолобом, білим амуром тощо. А от карасем, щукою та іншими рибами, що тут жили завжди, ніхто не займається. Тим часом їх популяція суттєво зменшилася. За інформацією Київдержрибохорони, якщо нічого не робити, ці види риб скоро просто не зможуть розмножуватись самостійно. Окрім того, що вони стають здобиччю рибалок–аматорів і браконьєрів, аборигенні риби часто випадково потрапляють у тенета для вилову промислових видів. Однак головні їхні вороги — земснаряди, що видобувають пісок. Через них знищують місця нересту риби. «За документами, вони зазвичай «розчищають» річку, хоча насправді відбувається видобуток піску», — розказав голова Державного управління охорони, використання та відновлення водних ресурсів Києва та Київської області Володимир Чечет. За його словами, такий напівлегальний бізнес приносить дуже непогані прибутки.

Наступний поселенець — судак

Зариблення — справа досить дорога. Наприклад, за одну тонну молодої щуки треба заплатити 25—28 тисяч гривень, карась коштує близько чотирьох тисяч за тонну, а от за тонну сома треба викласти аж 120 тисяч. А вся риба, яку випустили цього разу, коштувала близько 30 тисяч гривень. Ці кошти надійшли від обласної «Громадської інспекції рибоохорони» як добровільні внески членів. На жаль, ця кількість риби, найімовірніше, не зможе суттєво вплинути на стан підводних справ у акваторії Дніпра, однак «Громадська інспекція рибоохорони» збирається проводити такі процедури постійно: наступного року сюди планують підселити
судака.