В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
На жаль, куріння під заборонним знаком не є для киян чимось дивним. (Фото автора.)
Вітчизняні борці з курінням вкотре б’ють на сполох: щороку 115 тисяч українців помирають від недуг, спричинених курінням, а близько 500 тисяч наших співгромадян поповнюють лави курців. Противники куріння вбачають причину такої ситуації в існуванні реклами тютюну як такої. В Україні заборонено внутрішню та зовнішню рекламу тютюнових виробів, рекламу на телебаченні та радіо, а також спонсорство заходів для людей віком до 18 років, проте досі залишається багато «шпарин», через які виробники цигарок можуть пробратися в мозок споживача.
«У тютюнової індустрії є одна проблема: щороку близько 300 тисяч людей кидають курити. Крім того, багато людей просто помирають від хвороб, пов’язаних із курінням. Тобто з ринку зникає сила–силенна споживачів тютюнових виробів, — розповідає завідувач відділу контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України Костянтин Красовський. — Тому для того, аби просто залишити свої прибутки стабільними (навіть не збільшити їх), виробникам потрібно щороку залучити до куріння близько 500 тисяч людей. А нових споживачів тютюнові кампанії бачать серед наших дітей». Відомо, що саме діти та підлітки є найбільш уразливими до рекламного впливу: прагнучи бути дорослими, вони копіюють шкідливі звички людей, яких бачать на рекламних плакатах та в кадрах кінофільмів.
Іноземні дослідження доводять: чим більше образів із реклами тютюну може пригадати дитина, тим більша вірогідність, що у майбутньому вона почне курити. Перегляд фільмів із героями–курцями наближує підлітка до шкідливої звички на 22%, а наявність реклами тютюнових виробів на громадських та спортивних заходах — на 14% та 15% відповідно. Якщо ж малеча має якийсь сувенір (сумку, ручку, торбинку тощо) із логотипом тютюнових брендів, ризик «підхопити» сигаретний «вірус» збільшується аж до 47%.
Усі ці види прихованої реклами сигарет українські борці з курінням прагнуть заборонити. Ще 24 вересня цього року у Верховній Раді України зареєстрували законопроект № 5164 щодо повної заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів. Якщо народні обранці підтримають цю ініціативу, українська малеча стане більш захищена від згубного впливу реклами.
Скептики, які стверджують, що заборона призводить лише до більшого інтересу до забороненого предмета, не мають рації. Принаймні про це свідчать результати дослідження, проведеного у 102 країнах світу: часткова заборона реклами сигарет зменшує кількість курців на 1%, а повна заборона — на 9%.
«Від СНІДу в Україні щодня помирає семеро людей. За нинішній рік від цієї недуги не стало тисячі людей. А від хвороб, викликаних тютюном, щоденно вмирає 300 людей! Це 110—115 тисяч життів на рік, — стверджує голова Національної ради з питань охорони здоров’я Микола Поліщук. — Тобто тютюн у 43 рази смертоносніший, ніж СНІД». Пан Поліщук наголошує, що наше суспільство надто недооцінює тютюнову загрозу. Інша річ — сприйняття куріння за кордоном.
«Нещодавно ми були у Південній Африканській Республіці, де обговорювали Рамкову Конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну, — згадує Микола Поліщук. — Виявилося, що в одній місцевій школі, де навчаються шістсот дітей, палять лише п’ятеро! І директор школи була дуже стурбована цими даними, адже усі ці діти–курці на сигаретах не зупинилися — почали приймати наркотики». Експерти стверджують, що високий ризик переходу з сигарет на «травичку» (марихуану) і зрештою на важкі наркотики — це не міф, а давно доведена аксіома. Тому до дитячого та підліткового куріння варто ставитися з усією серйозністю.
Ще один бік тютюнової «медалі» — згубний приклад лікарів–курців. Образ людини у білому халаті з сигаретою в руці теж певним чином може рекламувати куріння. «Лікар є носієм «бренду» здорового життя. Як він ставиться до свого здоров’я, так буде поводитися і його пацієнт», — пояснює представниця Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я Наталія Король. Тому нещодавно ВООЗ запропонувала вітчизняному Міносвіти запровадити у медичних вишах дворічний курс, який би мали прослухати всі студенти, починаючи з третього року навчання.
Спеціальний курс навчатиме майбутніх лікарів, як допомогти пацієнтам припинити курити або не починати. «На сьогодні вже п’ять ректорів вищих навчальних закладів медичного спрямування зголосилися взяти участь у нашому проекті, тому незабаром ми почнемо впроваджувати навчальний курс у життя», — повідомляє пані Король.
Крім лікарів, борці з тютюновою пошестю прагнуть залучити до свого кола представників церкви. Мовляв, розповідають же на деяких богослужіннях про безпеку дорожнього руху? То й нагадати про шкідливість куріння буде не зайвим! А ще прибічники здорового способу життя сподіваються, що гучне слово церкви почують народні депутати та, подумавши про майбутнє України, приймуть–таки закон про заборону реклами тютюнових виробів…
В Україні курить 31% дорослого населення. Серед 15–річних підлітків ця шкідлива звичка теж надзвичайно поширена: не розлучаються з сигаретами 33% хлопців та 19% дівчат.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>