При надії

      Станом на минулий тиждень хлібороби Полтавщини посіяли близько 20 тисяч гектарів ярини, переважно ячменю. Загалом же цієї весни їм належить засіяти площу у 800 тисяч гектарів. Отже, поки що йдеться про такий собі «розігрів» у всіх районах області з кількаденним вимушеним «перекуром» під час дощу. Хоча саме останні дощі дають надію на довгоочікуваний урожай головного полтавського хліба — озимої пшениці.

      Відповідаючи на запитання кореспондента «УМ» на засіданні Полтавського прес-клубу, начальник головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації Олександр Сень зазначив: «Агрономи знають, що березень для озимини нерідко виявляється ще тривожнішим місяцем, ніж зимові. Цьогорічні ранні весна і тепло також викликали занепокоєння. Аби, не дай Боже, на виснажені зимою рослини повіяли суховії, навряд чи нам вдалося б зберегти ті 350 тисяч гектарів озимих культур, які маємо в області, в такому стані, як зараз. Дощі ж, без сумніву, допоможуть озимині вкорінитися, зміцніти. Отже, тепер можна сказати з певністю: особливо примхливий березневий рубіж пройдено».

      Труднощі з пальним, а точніше з коштами для його придбання навіть за фіксованими для заводів цінами, за словами Олександра Сеня, багатьом господарствам області подолати не вдалося. Їм, звісно, допомагають, шиючи для цих «голяків» сорочку із зібраних по всіх-усюдах «ниток». Але сіяти за таких умов доводиться буквально «з коліс», виглядаючи чергового бензовоза з дизелькою.

      Виникають проблеми і з «добуванням» мінеральних добрив за спеціально зафіксованими для сільгоспвиробників цінами. Після відповідних «прочуханок» Прем'єра директори заводів нібито стали поступливішими. Але тепер на ті ж таки міндобрива, за словами начальника облсільгоспуправління, спостерігається ажіотажний попит. Зараз господарства області мають їх у півтора раза більше минулорічних запасів, і заявки продовжують надходити. Чи все те використають у належний термін і без суттєвих порушень агротехнології?