Можливо, ця «кругла» дата й лишилася б непоміченою, якби не випадковість. «Моє село — козацьке, — розповідає «УМ» меценат Андрій Дрофа, який є генерал–отаманом Білоцерківської січі Українського козацтва. — Мені захотілося увічнити цей факт. Відтак вирішив до Покрови, коли традиційно вшановують козаків, спорудити на в’їзді до Кищенців пам’ятний знак. Коли ж дещо уточнював у істориків, вони й звернули мою увагу на дату, яку збиралися викарбувати на стелі — 1629–й, рік заснування села. Та ж Кищенцям цьогоріч 380 років виповнюється! Ну як пропусти такий ювілей? Тим більше що жодне село в районі таких поважних дат ще не святкувало!»

Делегація українських фахівців у галузі екології та гідрології щойно повернулася з Білорусі, де брала участь у громадських слуханнях, що проходили в Малоритському районі сусідньої з Волинню Брестської області. Йшлося на них про вплив промислової розробки Хотиславського піщаного кар’єру на довкілля обох держав. Нагадаємо, що в Малоритському районі в Хотиславі (це всього 26 кілометрів від озера Світязь) приватні фірми розпочали відкритий видобуток крейди. Поклади піску та крейди тут вважаються найбільшими не лише в Білорусі, а й у Європі.

Ще кілька років тому місцеві монахи–францисканці прославились серед тернополян тим, що на Різдво почали облаштовувати у своєму храмі чи не найкрасивішу шопку з рухомими персонажами і живими тваринами, подивитись на яку з’їжджалися люди з усіх кінців міста. Потім Тернопіль облетіла новина, що монахи з масиву «Сонячний» обладнали у себе на подвір’ї спортивний майданчик, де не тільки самі після служби м’яча ганяють, а й хлопців із навколишніх вулиць запрошують.