Коли бракує телефону

03.12.2009

«Якби Ахметов мені зателефонував, ми б вирішили проблему з квитками за одну хвилину», — так президент ФФУ Григорій Суркіс черговий раз прокоментував ситуацію з напівпорожнім стадіоном на матчі Україна — Греція. «Я не повинен був це робити — Суркісу мала зателефонувати його совість. У нас із ним різна філософія: Григорій Михайлович вважає вболівальників важливим, але не визначальним фактором. Я ж гадаю, що без Ахметова й Суркіса футбол може обійтися, а без уболівальників — ні», — так дещо пафосно відповів на звернення керманича ФФУ президент «Шахтаря».

Дві впливові особи нашого багатостраждального футболу продовжують спілкуватися заочно. Спочатку писали один одному листи, відповідно, на офіційних сайтах федерації й «Шахтаря», а тепер передають послання через журналістів. Уся ця трагікомедія суперечить давній спортивній традиції не виносити сміття з хати на люди. А ще зайвий раз підкреслює, що для футбольних босів–олігархів їхні дітища є лише іграшкою для задоволення власних амбіцій. Звісно, важко бути мудрішим і просто натиснути кілька клавіш на телефоні для розв’язання не надто складної (за їхніми ж словами) проблеми.

Аж нарешті позавчора ввечері Григорій Михайлович вирішили зателефонувати Рінату Леонідовичу, про що через свою прес–службу негайно сповістили усю небайдужу громадськість. Виявляється, Суркіс намагався зв’язатися з Ахметовим через прес–службу «Шахтаря», але там прохання керівника ФФУ проігнорували. Тепер, очевидно, він чекає на дзвінок від власника донецького клубу, аби поговорити тет–а–тет. Бо, знаєте, якось не личить птахові такого високого польоту «висіти» на телефоні в намаганні до когось достукатися.

Узагалі–то поговорити з донеччанином Суркіс–старший хотів із приводу тренера збірної. А саме — запитати, як Ахметов дивиться на те, щоб збірну України очолив нинішній головний тренер «Шахтаря» Мірча Луческу. До речі, свою думку стосовно нового наставника «синьо–жовтих» президент ФФУ висловив на засіданні «Футбольного прес–клубу», на якому журналісти зазвичай обговорюють нагальні теми. Цього разу замість традиційного обміну думками між «акулами пера» Григорій Михайлович перетворив «Прес–клуб» на власну прес–конференцію.

У свою чергу Ахметов після вівторкового засідання президентів клубів розповів, що він готовий обговорити з Суркісом питання роботи Луческу в збірній, але одразу висловився проти сумісництва двох посад. Виходить, донецький олігарх готовий відпустити румунського фахівця в «синьо–жовту» команду, якщо президент ФФУ його умовить. При цьому власник «Шахтаря» зауважив, що йому не сподобався спосіб, у який Суркіс запросив Містера до збірної. «У цивілізованому світі так не робиться. Спочатку він має зв’язатися зі мною, я дам дозвіл на переговори, а далі все залежатиме від Луческу. Якщо глава ФФУ й надалі так запрошуватиме до збірної, то на його пропозицію ніхто не погодиться, і тренувати національну команду доведеться йому самому», — спробував пожартувати Ахметов.

На тлі цього пінг–понгу варто пригадати, що менше двох років тому Григорій Суркіс заявляв: запрошення іноземця до керма збірної буде соромом для нашого футболу, багатого традиціями. Хоча, звісно, людина має право змінити думку. Так, свого часу президент ФФУ обіцяв нам закордонного фахівця, а покликав Блохіна.

Наступний офіційний матч збірна України проведе через два з половиною роки — як господарка Євро–2012, звільнена від відбіркового циклу. Але ж насправді майбутній чемпіонат Європи несе в собі не лише футбольну складову — він має стати своєрідною презентацією України всьому світові. Тож було б і логічніше, і приємніше, якби на домашньому чемпіонаті нашу країну представляв вітчизняний головний тренер. Скажімо, гідні цієї честі такі авторитетні фахівці, як Микола Павлов чи Мирон Маркевич, котрі вміють створювати команди і знаходити шлях до сердець футболістів. А експериментувати з іноземцями можна було в кампанії до ЧС–2010, яку Суркіс помилково довірив Михайличенку — той не забезпечив результату й не зумів поставити команді гру.

P. S. Учора Мірча Луческу відмовився очолити збірну України. «Вважаю, що в національної збірної повинен бути нейтральний тренер. Не хотілося б перебувати в диспуті з прихильниками «Шахтаря» чи «Динамо», — цитує слова наставника офіційний сайт «Шахтаря».