Віктор Ющенко на з’їзді. (УНІАН.)
У залі Палацу культури Київського політехнічного інституту знову було помаранчево. Із запізненням на три тижні (дався взнаки «грипозний» карантин) партія «Наша Україна» зібралася на з’їзд, аби підтримати на президентських виборах свого лідера, чинного главу держави і кандидата в президенти Віктора Ющенка.
На реєстрації делегатам роздавали помаранчеві шарфики з партійною символікою, які вони радо чіпляли на шиї, і від цього буйства жовтогарячих барв у прохолодному приміщенні ніби ставало тепліше. Особливої душевності короткому, з огляду на лише одне питання порядку денного з’їздові додавало те, що, попри присутність Президента, на вході не було звичних для заходів за участю глави держави рамок–металошукачів. «Ой, це що ж виходить — Віктор Андрійович не приїде?!» — не на жарт розхвилювалася одна з делегаток.
Як з’ясувалося, це була ідея Романа Безсмертного — аби лідер спілкувався з партійцями «без усіляких рамок і обмежень». Хтозна, як голові виконкому «НУ» вдалося вмовити незламну службу президентської охорони, але коли рядові «нашоукраїнці» переконалися, що Президент таки приїхав, то відгукувалися про «рамочне» послаблення вельми позитивно.
Після Гімну України, молитви «Отче наш», якою з’їзд благословив Патріарх усієї Руси–України Філарет (УПЦ КП) та духовного гімну «Боже великий, єдиний» делегатам продемонстрували агітаційний фільм. Спогади про Помаранчеву революцію і боротьбу за свободу, за яку Ющенко заплатив власним здоров’ям, у багатьох викликали сльози на очах. Потім був перелік здобутків цих п’яти років, а по завершенні на сцену під бурхливі оплески і скандування «Ю–щен–ко!» зійшов і сам кандидат.
На тлі помаранчевої карти України з партійним, колись власноруч ним намальованим синьо–жовтим сонечком і написом «Наша Україна. Ющенко — мій Президент!» В.Ю. запевнив соратників: «Ми переможемо! Але це не та перемога, яка цукром посипана, яка у трояндах. Бо ніколи боротьба за незалежність не була легкою, вона була великим іспитом».
«Ми — єдина політична сила, яка чітко заявляє про розвиток українського національного відродження», — наголосив лідер «Нашої України». Раз по раз зриваючи оплески, Ющенко говорив про те, що без знання власної історії у держави немає майбутнього, про рідну мову, без якої не буде нації, про єдину помісну церкву, яка неодмінно буде в Україні — так, як свого часу її вибороли болгари, грузини, зрештою, росіяни. І про те, як важливо зробити правильний вибір 17 січня 2010 року.
«Сьогодні вибір не між конкретними кандидатами, а між цінностями, — акцентував Президент. — Наш курс — це коли Україна повертається додому — в Європу. Вони пропонують курс навпаки — назад. Я дуже хотів би, щоб українці сьогодні менше помилилися, ніж два роки тому, коли одній політичній силі дали 156 мандатів (Блоку Тимошенко. — Ред.), а другій — 175 (Партії регіонів). Це була велика помилка, бо люди повірили брехні, піару, популізму. І сьогодні за це українська держава гірко платить.
Я хочу, щоб моя нація не помилилась. Вона завжди була мудрою. Я вірю, що 17 січня ми будемо разом і у нас буде перемога!», — підсумував Ющенко.
Ні Юлія Тимошенко, ні Віктор Янукович, за словами глави держави, не приведуть Україну до НАТО, хоча бути в системі колективної європейської безпеки — означає бути певним, що ніхто не зазіхне на нашу незалежність. «Якщо «вона» переможе, другим кроком буде референдум по НАТО», — попередив В. Ю. І наголосив, що Партія регіонів із БЮТом нізащо не змінять Конституцію, бо їм не вигідні зняття депутатської недоторканності, прозорі партійні списки тощо. Бо вони дбають тільки про партійні інтереси, а «Наша Україна» і Президент — про національні.
На цьому місці у Ющенка зашипів і на якусь мить замовк мікрофон. «Це або Партія регіонів, або БЮТ», — зауважив В. Ю. під сміх залу після того, як мікрофон налагодили.
Наприкінці на сцену вийшли довірені особи кандидата у президенти Віктора Ющенка з усіх регіонів, і під «живу» пісню Марічки Бурмаки «Ми йдемо» разом зі своїм лідером пішли до перемоги. «Дорогий Вікторе Андрійовичу, ми будемо разом із вами. Завжди», — запевнила співачка. Зал підтримав ці слова бурхливими оплесками й оваціями на адресу Президента, які було вирішено вважати голосуванням за підтримку Віктора Ющенка на президентських виборах.
екс–голова Центральної виборчої комісії, віднедавна член партії «Наша Україна», один із керівників київської організації:
— Чому я за Віктора Ющенка? Та це ж очевидно! Бо сьогодні за Ющенка — всі ті, хто сповідує мораль, хто сповідує Україну як незалежну й вільну державу. Зроблене Віктором Андрійовичем за ці п’ять років буде оцінене історією в майбутньому. Адже те, про що декілька років тому ми могли тільки мріяти, сьогодні бачимо наяву. Здається, це так просто, що всі люди можуть вільно висловлювати свою думку, що кожен вільно може почувати себе українцем. Але ще не так давно таке щастя годі було й уявити. А хіба могли ми тоді бодай подумати, що в центрі Києва буде вулиця Івана Мазепи? А тепер це реальність. Зроблено дуже багато. Зблизька, з короткої дистанції сьогоднішнього дня, це важко оцінити, але перспектива — за українською ідеєю, яку пропагує Ющенко. Будемо сподіватися, що вона переможе. Бо іншого шляху для України немає.
— Ярославе Васильовичу, як на вашу фахову думку, чи справді можливо провести президентські вибори без порушень і тиску на виборчі комісії з боку тих чи інших кандидатів?
— Третій тур президентських виборів 2004 року показав, що Україна спроможна провести чесні, демократичні й прозорі вибори — за умови політичної волі. На жаль, сьогодні на це націлена політична воля не всіх кандидатів. Дехто з них уже загрався так, що бачить свою перемогу тими брудними й цинічними методами, які ми бачили в минулі роки: підкуп, популізм, загравання з виборцями.
Але важливо пам’ятати, що сьогодні чесність виборів залежить не тільки від політиків, а й, значною мірою, від самих виборців. Якщо вони проявлять гідність вільного українського громадянина, то вибори будуть демократичними і прозорими. І переможе на них демократія, правда, Україна. Сьогодні не можна займати позицію пасивного спостерігача і не йти на вибори, як дехто збирається, бо «розчарований». Ми хотіли побачити багато звершень за дуже короткий відтинок часу, а так не буває — на все потрібен час. Але якщо зараз ці звершення перервати, зупинити, потім цього часу може знадобитися занадто багато…
— Чи можлива ситуація, за якої вибори будуть визнані недійсними?
— Коли є можливість визнати вибори нечесними — це і є демократичність. Сьогодні ми не можемо знати всіх тих нюансів, з якими зіштовхнемося під час виборів, а дехто ж, очевидно, збирається і порушувати закон, і фальсифікувати результати. Якщо таке станеться, і після цього вибори будуть визнані недійсними — це буде великим досягненням України. Адже ми вже проходили вибори і 1994–го, і 1999–го року, коли одна виборча сила пройшлася по виборцю буквально котком, і вибори визнавали недемократичними, але жодних наслідків це не мало.
Хоча вибори будуть дуже непростими вже тому, що їх доводиться проводити за неконституційним законом. Втім, у парламенту ще є час його виправити, і будемо сподіватися, що депутати це зроблять.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
