Роман білоруського письменника Валерія Казакова «Тінь гобліна», що його український переклад нещодавно надруковано «Видавництвом Жупанського», створений на конкретному документальному підґрунті. Дія твору охоплює історичний простір межі ХХ і ХХІ століть. Волею долі головний герой зі знаковим іменем Малюта Скураш потрапляє то до Кавказу періоду чеченської війни, то до новоімперської Туркменії, то до Сибіру. Сюжетні колізії в історіях про кремлівську змову, що не відбулася, і про ерзац–вибори нового російського президента у 2000 році, безперечно, знайомі читачеві, котрий хоч би зрідка переглядає політичні новини. Тож цей читач із певністю може сказати «так було», чи зробити висновок «таке цілком могло бути».
Буквально з перших сторінок автор вводить читача у потаємні коридори московської влади. Протистояння злобного кремлівського Гобліна–Амроцького та майбутнього президента з недвозначним прізвищем Пужин поступово загострюється, аж поки не закінчується остаточною перемогою другого. Та Козаков розглядає ситуацію ширше, про що свідчить такий його висновок: «Прийдешня глобалізація, швидше за все, виявиться синонімом гоблінізації всього світу». Але у світі перевернутих значень знову і знову виникає питання віри. В романі Казакова це питання про кризу віри та про її сурогатні заміни: замість Бога — ідоли політики й поп–культури, замість віруючих — виборці й фанати. Утім комічність ситуації підкреслюється, зокрема, і переконаністю в існуванні якоїсь вищої державної справедливості: «Народна віра в доброго і мудрого царя, комісара, начальника, секретаря Політбюро і, нарешті, Президента продовжувала жити в народі».
Загалом Валерій Казаков створив досить цікаву й барвисту мозаїку з образів та реалій політичного життя сусідньої держави. Цікаву настільки, що солідне московське видавництво «Вагриус» навіть вимагало вилучити з російської версії твору розділ, у якому описано нічне таємне засідання «вершителів доль» російського істеблішменту, під час якого і вирішувалося питання про особу наступника. Думається, в українській версії ця частина оповіді питань з боку видавців не викликала. І це теж знаковий факт.
Презентація книжки «Тінь Гобліна» відбулася в понеділок у київській книгарні «Є». Ведучим зустрічі був постійний автор «УМ» Олександр Ірванець, відомий своєю прихильністю до білоруської літератури та культури. Протягом кількох наступних днів автор і видавець відвідають Житомир, Рівне, Острог, Дубно та Львів. У переддень президентських виборів українському читачеві не зайве буде ознайомитися з цією напівфантастичною–напівреальною історією. Хоча б для того, щоб відчути різницю у рівні свободи між двома сусідніми державами.
Тетяна ХОМІЧ