Зачароване коло

Емоції екс­хокеїста можна зрозуміти, але, схоже, саме вони заважають Завальнюковіфункціонеру реально подивитися на деякі речі. Звісно, патріотизм (чи то клубний, чи національний) ніхто не скасовував, утім у сучасному спорті професіонали грають за гроші. І, як показує практика, чим більше й стабільніше виплачують зарплату, тим краще спортсмени виконують свою роботу. Про неприємну фінансову ситуацію в клубі «Сокіл» говорилося вже не раз, тому невеселий настрій гравців — цілком виправданий.

І навіть якщо винести за дужки матеріальну складову, треба визнати, що український хокей у Європі вже далеко не на тих позиціях, що десять років тому. Красномовний факт: наша збірна вже третій рік борсається в першому дивізіоні світового хокею, не демонструючи належного вміння для повернення до еліти. Команди, яких ми в минулому столітті взагалі не вважали за суперників, тепер нас обігрують. Чи варто вкотре розписувати про невтішний стан цієї видовищної гри в Україні? Зате кількість хокейних босів у нас заледве не наближається до числа самих гравців. Тим часом у багатьох інших країнах хокей розвивають посправжньому, тому треба адекватно сприймати зміну розстановки сил. І останні результати єврокубків не мали б дивувати наших фахівців.

Власне, переможець у квартеті Е Континентального кубка визначився в дебютному поєдинку. Київський «Сокіл» і австрійський «Зальцбург» вважалися головними фаворитами ще перед стартом турніру в латвійському приморському місті Лієпая. Щоправда, зрозуміли це всього 210 глядачів, котрі в п’ятницю стежили за їхнім двобоєм.

У складі віцечемпіона Австрії перші скрипки грають семеро канадців та один американець, п’ятеро з яких мають досвід ігор НХЛ. Як сказав згодом головний тренер нашої команди Олександр Сеуканд, його підопічні так і не змогли пристосуватися до силової манери дій «Зальцбурга», програвши багато єдиноборств, особливо на п’ятачку, і чи не всі вкидання. Уже в перші дев’ять хвилин матчу у ворота Ігоря Карпенка влетіло три шайби.

І хоча гравці «Сокола» проявили характер, зрівнявши рахунок, але, очевидно, витратили на це забагато сил. Бо австрійці знову пішли у відрив і втримали перевагу до фінальної сирени. Заміна голкіпера на шостого польового гравця не врятувала «білосиніх».

Зрозуміло, що після програшу в найважливішому матчі настрій киян у суботу був не найкращий. Тому налаштуватися як слід на чемпіона Польщі в них не вийшло — втіливши в гол лише один із 53 кидків у ворота «Краковії», «соколи» програли в булітній «лотереї». У наших же сусідів вийшов своєрідний реванш за поразку таким самим чином їхньої збірної українцям на квітневому чемпіонаті світу в першому дивізіоні.

І все ж український флагман завершив турнір на мажорній ноті. Позавчора наші переконливо здолали команду колишнього наставника збірної України Володимира Голубовича — місцевий «Металургс». Що й не дивно — нагадаємо, господарі йдуть лише на 10й позиції у білоруській екстралізі, тоді як кияни — на другій. У завершальній зустрічі в Лієпаї Олександр Сеуканд дав зіграти й третьому воротареві команди Михайлу Балабану, який дочекався своєї черги після Карпенка та Симчука.

По завершенні захисник «Сокола» Андрій Срюбко висловив розчарування підсумком турніру. «Вважаю, ми не слабші за австрійців, але вони краще підготувалися до вояжу до Латвії. Якби ми грали в київському Палаці спорту, гадаю, розібралися б з усіма опонентами. Але тепер немає сенсу махати кулаками після бійки», — резюмував досвідчений хокеїст.

Таким чином, у «фіналі чотирьох» єдиного на сьогодні єврокубкового хокейного турніру «Зальцбург» приєднався до англійського «Шеффілда», мінської «Юності» та французького «Гренобля». Саме у Франції 17 січня й визначиться володар трофею.