Запливи для зростання: на зимовому ЧС українські плавці оновили національні рекорди, але залишилися без нагород
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
У Гданську арену зводять високими темпами.
«А це правда, що в Україні лише половина населення знає про здобуте право приймати континентальний форум?» — запитав у автора цих рядків польський співрозмовник під час конференції «Пресс–Євро–2012». Познанський журнал «Пресс» організовує цей захід другий рік поспіль — минулого тижня конференцію приймав балтійський Гданськ. Саме ж запитання ошелешило, ще раз засвідчивши, що впродовж двох з половиною років підготовки Україна й Польща залишаються в різних інформаційних полях, доволі мало знаючи про стан справ у сусідів.
Саме інформаційний момент був однією з найважливіших складових конференції у Гданську. Близько двох десятків польських фахівців, делегати з трьох українських міст та члени оргкомітетів із підготовки попередніх чемпіонатів Європи два дні обмінювалися думками та власним досвідом.
Господарі чесно зізнавалися, що практично нічого не знають ані про Харків, ані про Донецьк, ані про стан підготовки цих міст до Євро. Дещо краще з Києвом та Львовом. Утім із Польщею практично та сама ситуація: з більш–менш відомою Варшавою сусідять надзвичайно цікаві, але загадкові для українців Познань, Вроцлав і Гданськ. Саме Гданськ господарі представляли на зустрічі найширше.
«До травня цього року ми жили з думкою «чи», тепер у нас інший стан — «як», — приблизно такого змісту висловлювання тепер можна почути від польських офіційних осіб. Більшість наших сусідів упевнені в силах своєї країни, а після остаточного підтвердження УЄФА права проводити матчі в чотирьох містах вони можуть спокійно працювати, не озираючись на комісії.
Хоча Польща досі не має жодного готового стадіону, найбільшою проблемою держави самі поляки називають дороги й транспорт. Для прикладу, аби подолати залізницею 300 км із Варшави до Гданська, потрібно витратити близько п’яти годин, але за кілька років поляки планують скоротити тривалість вояжу до трьох. Робота вже нині ведеться активно: на вказаному маршруті кореспондентові «УМ» постійно потрапляли на очі бригади робітників, які відновлювали старі й прокладали нові колії, ремонтували вокзали.
На підготовку поляки загалом планують витратити 100 млрд. злотих (24,25 млрд. євро). Близько 800 млн. із них піде на будівництво стадіону в Гданську, який повинен приймати групові поєдинки та чвертьфінал турніру. Попри те, що місто має багату історію і відоме в усьому світі як колиска руху «Солідарність», саме майбутній стадіон мешканці називають новим символом туристичного центру на березі Балтійського моря.
Арену з грудня минулого року зводять в одному з «глухих» районів міста — вона вже витягнулася вгору до рівня триповерхового будинку. Заплановано, що зовні стадіон нагадуватиме величезну краплю бурштину, адже цей дорогоцінний матеріал вважається символом Гданська. З обраної території вивезли близько мільйона кубометрів торфу, а натомість завезли пісок. «Такий собі морський пляж посеред старого пустиря», — жартує Адам Калата, представник гданського бюро з підготовки до Євро–2012. Він хвалиться, що з найвищих ярусів арени можна буде побачити море, до якого навпростець близько кілометра.
А поки будівельники працюють, у місті вже виробили план, як найповніше експлуатуватимуть стадіон. Звичайно, матчі тут проводитиме як збірна Польщі, так і місцевий клуб екстракласу «Лехія». Відбуватиметься тут і чимало інших подій.
«Ми можемо стати одним із найбільших концертних центрів Північної Європи, адже такого рівня стадіонів немає ні в Скандинавії, ні в Прибалтиці. Багато музичних зірок світового рівня захочуть у нас виступити», — говорить президент гданського бюро з підготовки до Євро Рішард Трикоско.
У проект стадіону включили також 9000 кв. м території під торговельні об’єкти. Розташуються тут і вже звичні для нових споруд такого типу розважальні заклади для вболівальників, виставкові центри; проводитимуть і змагання з інших видів спорту. Передбачили навіть невелику капличку, де фани зможуть помолитися перед грою улюбленої команди чи навіть обвінчатися з коханими. Аби потім відсвяткувати весілля в одному з ресторанів на стадіоні, зрозуміло.
Частину коштів, витрачених на будівництво «Балтик–арени», як тимчасово нарекли споруду, місто планує «відбити» після продажу назви стадіону якійсь торговій марці. «Арсенал» і «Баварія» отримали чимало коштів від такої угоди, і ми теж хочемо реалізувати схожий план», — говорить пан Трикоско.
Сама арена є надзвичайно потужною рушійною складовою для того громадянського проекту, про який розповідає мер Гданська Павел Адамович. Його місто, до речі, офіційно лідирує в підготовці до чемпіонату. «Ми хочемо, аби городяни відстежували, на що витрачають їхні гроші. Аби самі брали участь у підготовці», — говорить міський голова. Відтак на будівництві постійно відбуваються екскурсії журналістів, учителів, лікарів — робітники до цього вже звикли.
Єдиним критичним зауваженням, яке вдалося почути від мешканців Гданська стосовно Євро, стало нарікання одного з фанатів місцевого клубу на бурштиновий колір стадіону. «Кольори «Лехії» зелено–білі, тому і стадіон хочу бачити відповідним», — про таку найбільшу проблему українці можуть лише мріяти. Матч–відкриття нова арена прийме в першому кварталі 2011 року: організатори кажуть, що тут зіграє місцевий клуб та італійський «Ювентус».
Не відстають від Гданська щодо зведення стадіонів й інші міста, хоча й мають свої особливості та проблеми. Найменше роботи в Познані, адже місцеву арену лише реконструюють. А от у Варшаві, де «Національний стадіон» зводять уже рік, новобудова ризикує виявитись непотрібною. «Наша «Легія» (варшавський клуб) уже має де грати, але також будує собі нову «домівку», — розповідає варшавський журналіст Себастіан Огурек. Зараз варшав’яни пропонують проводити всі матчі збірної саме на їхній території, але цьому противляться інші міста — мовляв, а навіщо тоді ми витрачаємо гроші на свої проекти?
Знайомий мешканець Варшави також розповів, що восени на будівництві кілька тижнів не велись роботи — наче не було коштів. Однак представники столиці на самій конференції заперечили цю інформацію.
У приватних розмовах поляки не приховують бажання отримати в грудні, коли УЄФА винесе остаточний вердикт щодо української підготовки, ще одне чи два міста до своєї четвірки господарів чемпіонату за рахунок нашої квоти. Те ж стосується й фінального матчу: всі польські співрозмовники були впевнені, що його прийме саме Варшава. Аргумент висловлюють такий: «Нічого особистого, тільки бізнес: на такій події УЄФА зможе заробити у нас більше, ніж у Києві». Утім офіційні представники польських міст під час виступів на конференції постійно наголошували на бажанні прийняти турнір на паритетних умовах з Україною.
Окремим питанням на зустрічі в Гданську стояла підготовка готельної інфраструктури: якщо українські представники рапортували про успіхи, то поляки довго й детально розглядали можливості й недоліки кожного свого міста. «Готельні інфраструктури Варшави та Гданська зараз на 49 відсотків відповідають вимогам УЄФА щодо необхідної кількості, Познані — на 78, Вроцлава — на 62», — свідчить Рафал Росєяк зі спілки «PL–2012», яка займається підготовкою до Євро.
На його переконання, умови УЄФА аж занадто суворі, й футбольні вболівальники не потребують тієї кількості п’ятизіркових та чотиризіркових готелів, що вимагають від наших країн. Твердить це й Міхаель Бєловськи — член комітету з підготовки австрійського Інсбрука до Євро–2008. «Ми велику увагу приділили створенню тимчасової інфраструктури для проживання», — розповідає представник стотисячного міста, якому не потрібна велика кількість постійних готелів. Аби бути готовими до можливого напливу гостей, у Польщі збираються додатково використовувати хостели, пансіонати, гуртожитки, кемпінги. Те саме планують і в нас, плюс додатково — оренда приватних квартир.
Однак постійна інфраструктура має свої плюси. «Із часу проведення чемпіонату світу в Німеччині в нас постійно зростає міжнародний туризм», — каже директор готелю неподалік Майнца Маріана Зігнер. Припущення, ніби після завершення турніру такі споруди стоятимуть порожніми, вона відкидає: «Людям подобається, коли їх гарно приймають, і часто вони повертаються».
Саме на це й розраховують польські організатори, які мають на меті створити новий образ Польщі в очах мешканця Західної Європи. Таке ж питання є важливим і для нашої країни.
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Підбивати у футболі наприкінці року підсумки роботи подобається далеко не всім, адже, серед іншого, оцінювати доводиться лише половину зіграного сезону, відтак і оцінки часто носять половинчастий характер. >>
Після перемоги навесні на чемпіонаті світу в дивізіоні IB українська хокейна збірна у серпні-вересні спробувала відібратись на Олімпіаду-2026. >>
Футболіст збірної України Михайло Мудрик, який наразі грає за лондонський Челсі підтвердив, що його проба на допінг виявилася позитивною. >>
Statbet — це спортивний портал, який пропонує не лише актуальні новини, але й глибокий аналіз подій та розширену статистику. >>
Григорій Козловський очолив ФК «Рух» у незвичному хокейному матчі з «Шахтарем». Козловський став MVP матчу, забивши 8 голів >>