Ой, коліт!

У жодному медичному довіднику ви не знайдете стандартизованих методів профілактики цього захворювання, бо наразі точно не відомо, чому та як воно виникає. Як не билися лікарі, але за багато років ніхто не зміг розкласти патологічний процес по поличках і визначити загадкове «щось», яке запускає механізми розвитку коліту — запалення слизової оболонки товстої кишки. Наприклад, зі звичайним сезонним грипом усе зрозуміло: хвороба виникає тільки тоді, коли в організм людини потрапляє вірус грипу. Якщо вірусу немає чи проти нього вироблено імунітет — болячка стовідсотково не з’явиться. Або ж узяти правець — там теж немає великих таємниць. Бактерія, яка нерідко «живе» в ґрунті, пилу, гної, може зайти в організм тільки через рану (подряпину, поріз, опік, глибокі ушкодження). Своєчасна вакцинація від правця та правильна обробка ран захищає від цієї важкої недуги практично на 100 відсотків. На жаль, стосовно коліту виникає більше запитань, ніж відповідей.

У вас алергія? Перевірте кишечник!

Фахівці давно помітили, що хронічний коліт найчастіше розвивається після перенесеної в минулому гострої кишкової інфекції. Бактеріальна дизентерія, сальмонельоз, тиф, харчові токсикоінфекції — якщо їх не лікувати своєчасно та правильно — у багатьох випадках дають такий неприємний наслідок. Упродовж тривалого часу лікарі вважали кишкову інфекцію єдиною причиною запалення слизової оболонки товстої кишки. Утім згодом дослідники помітили: коліт може з’явитися і без дизентерії, скажімо, у відповідь на довготривалий прийом лікарських препаратів (серцевих глікозидів, саліцилатів, антибіотиків). Або ж за наявності осередків інфекції в жовчному міхурі, підшлунковій залозі, інших органах, анатомічно пов’язаних із кишечником.

Як зазначають співробітники Буковинського державного медичного університету, серед інших факторів, які можуть спричинити коліт, — глисти чи інша «живність» в організмі (паразити «садять» імунітет та пошкоджують слизову кишечнику), отруєння ртуттю, свинцем, миш’яком, вісмутом чи іншими токсичними речовинами, ішемія стінки товстої кишки (при недостатності кровообігу, атеросклерозі певних артерій), інтоксикація при печінковій, нирковій недостатності, виражена алергія (на їжу, квітковий пилок, котячу шерсть, медикаменти, засоби для миття посуду, пральний порошок тощо) та навіть тривале вживання неякісно питної води.

Чималий внесок у формуванні неспецифічного виразкового коліту робить і тривале одноманітне харчування, великі перерви між прийомами їжі, перевантаження раціону жирами, зловживання гострою їжею та алкоголем, недостатнє вживання вітамінів і грубоволокнистих продуктів, систематичне споживання у великій кількості харчів, які важко перетравлюються. Але, знову ж таки, чинників визначено багато, а пусковий механізм хвороби досі залишається невідомим. Отримати «кишковий» діагноз може й бабуся з цілим набором хронічних недуг, і спортсмен із набором кубків та медалей. Одній людині буде достатньо двотижневого харчування у фаст–фуді та кількох великих п’янок, щоб «заробити» собі кишкову болячку. А для когось іншого такий раціон завдасть шкоди, але не породить хворобу. Лікарі вбачають у цьому вплив імунітету.

Ходить, бродить, патогенів родить

На думку імунолога Івана Донченка, розвиток подій у більшості випадків залежить від спадкового фактору та стану імунної системи (організму загалом та кишечнику зокрема). Якщо імунітет «на висоті», якщо печінка пристойно виконує роботу з видалення токсинів та іншої «бяки», шкідливі речовини в кишечнику накопичуються на рослинних волокнах (узятих із того ж яблучка чи моркви) і виводяться з калом. Вірусні та бактеріальні агенти, які потрапляють у здоровий кишечник, не затримуються там надовго — імунітет слизової облонки моментально дає відсіч патогенам. Якщо з високим імунітетом не складається, виникає дисбактеріоз, у кишечнику регулярно підгниває чи бродить їжа (свідчення цього — нестримний метеоризм), то слизова стає дуже вразливою для численних ворогів. Тоді мікроби й віруси уражають ділянки кишечнику, починаючи з найслабших.

Зрозуміло, що ділянки із запаленням не здатні в новному обсязі виконувати свої функції — всмоктувати глюкозу, воду й електроліти, а також вітаміни й амінокислоти, які виробляють бактерії кишкової порожнини. Гниючи, калові маси створюють середовище, в якому бурхливо росте патогенна мікрофлора. За таких умов «корисні» бактерії кишечнику не витримують конкуренції й відступають. А патогени, які лишаються господарями місцевості, абсолютно не переймаються виробленням імунних клітин, захисного фактору, дев’яти вітамінів тощо. Якщо процес не зупинити (вчасно не почати лікування), відбувається переродження слизової оболонки товстого кишечнику, порушуються процеси його відновлення. Стінки важливого органа можуть вкритися виразками і навіть можуть відмерти, що в найгіршому випадку призводить до розриву кишки та витікання вмісту в черевну порожнину. Лікарі попереджають — якщо хворий не звертатиме уваги на свою недугу, ігноруватиме промовисті симптоми, може запросто опинитися на операційному столі. Бо в ситуації, коли йде розрив ураженої кишки, врятувати людське життя здатні лише хірурги.

А крові там не має бути...

Щоб ефективно боротися з колітом, треба знати його симптоматику. Так, співробітники Буковинського державного медичного університету наголошують, що про коліт сигналізує біль у животі (переважно в нижніх та бокових відділах), який посилюється після їжі та минає після дефекації та відродження газів. Зазвичай біль наростає при вживанні продуктів, які посилюють бродіння. У хворого порушуються випорожнення: розвивається діарея (пронос), яка може чергуватися із закрепом, виникає метеоризм. З’являються кровотечі з прямої кишки, у калових масах видні прожилки слизу або крові. Людина швидко втомлюється, стає дратівливою, відчуває потребу відпочити навіть після незначного навантаження.

Якщо ви помітили в себе такі сиптоми, обов’язково зверніться до гастроентеролога чи колопроктолога. Після огляду й стандартних досліджень (в першу чергу — аналізу калу) фахівець встановить діагноз та розпише схему лікування. До слова, есперти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) ще в 1993 році ввели у класифікацію термін «Синдром подразненого кишечнику» (СПК). Це патологічний процес, при якому більшість симптомів ідентичні симптомам коліту, але без ознак запального процесу в кишечнику. Важливо розрізняти ці захворювання. У цьому допоможе таблиця, тому що лікувати їх треба по–різному. У 75—80% пацієнтів із СПК є порушення психоемоційного статусу: депресія, істероїдні риси, іпохондрія, риси нав’язливості, навіть безпідставний панічний страх захворіти на рак. Основою лікування СПК вважається психотерапія в різних формах, а при недостатній ефективності — лікування психотропними препаратами, зокрема, антидепресантами за призначенням лікаря.

ДО РЕЧІ

Хронічний виразковий коліт найчастіше виникає в людей працездатного віку. При цьому у чоловіків недуга розвивається приблизно в півтора раза частіше, ніж у жінок, а у міського населення частіше, ніж у мешканців села.    

ДОВІДКА УМ

Хронічний коліт — хронічне запальне захворювання товстого кишечнику з порушенням його функції і розвитком дистрофічних, а в подальшому й атрофічних змін слизової оболонки.