Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Погруддя Крушельницької у робочому варіанті. (Фото Ростислава Крамара.)
Якось гуляючи Личаківським цвинтарем у Львові, я проходила повз могилу Соломії Крушельницької, де саме зупинилася старша жінка з маленькою дівчинкою, очевидно, онукою. «А це відома польська співачка — Соломія Крушельницька», — пояснювала бабуся дитині. Суперечлива сентенція, котра проте дуже поширена серед поляків. Вона ґрунтується на тому, що зірка Крушельницької сходила, коли Західна Україна була частиною Польщі. Хоча найяскравіший період свого життя співачка провела в Італії, а останні десятиліття — в Україні.
Про ту давнішню історію пригадалося, коли стало відомо, що у Варшавській опері, у так званій «галереї видатних діячів» має з’явитися погруддя Соломії Крушельницької. Експозиція існує при Театральному музеї ось уже кілька років і вшановує таких відомих польських діячів як Леон Шіллер, Людвіг Сольський, Гелена Моджеєвська, Кароль Курпінський. Прогулюючись фойє оперного театру, відвідувачі щовечора можуть споглядати образи геніїв опери. Тепер серед них з’явилася й українка Соломія Крушельницька. До слова, аналогічна галерея є і в Львівській опері, де так само представлена Соломія Крушельницька.
Як не дивно, але ідея вшанувати Крушельницьку у Варшавській опері належить не театральній дирекції, а українцю, який мігрував до Польщі. Ростислав Крамар, викладач Варшавського університету, родом із Тернополя, вже давно займається дослідженням життя знаменитої землячки. «Уже понад сто років Соломія Крушельницька вважається однією з чільних постатей в історії польського оперного мистецтва. Погруддя стоятиме поряд із так званими Редутними залами — тією частиною театру, що залишилася неушкодженою під час зруйнування Варшави у роки Другої світової, тож ці приміщення пам’ятають горду ходу нашої примадонни. До слова, вважається, що саме Крушельницька стала найкращою виконавицею ролі Гальки в однойменній опері Станіслава Монюшка — а цей твір уособлює національний польський дух на їхній оперній сцені», — поділився з «УМ» пан Крамар.
Яким має бути погруддя Крушельницької у Варшавській опері, вигадували два автори: архітектор Орест Скоп (який оформлював музей співачки у Львові) та скульптор Василь Ярич. У результаті, художники представили бронзову роботу, яка передає Крушельницьку в образі героїні опери Монюшка. Уся композиція (бронзове погруддя та гранітний постамент) коштує 115 тисяч гривень. Оплатити роботи погодився Фонд Open Ukraine. «Ми підтримали цю пропозицію у рамках програми «Українці за кордоном», — каже директор Фонду Іванна Климпуш–Цинцадзе. — Саме такими кроками треба нагадувати і європейцям, і українцям моменти нашої спільної історії, відзначати те, чим ми можемо пишатися».
Презентація нового погруддя в галереї слави Варшавської опери відбулася минулого тижня, під час цієї події виступили сестри Дацько: Наталя — солістка Львівської опери, а Галина — солістка Львівського органного залу. Прикро тільки, що до такої гарної події керівництво варшавського театру не змогло спеціально презентувати одну з вистав, завдяки яким прославилася Соломія Крушельницька. У такому разі солідніше було би нагадувати і вашим, і нашим про те, чим ми можемо пишатися.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>