Новий голова Бі-Бі-Сі Майкл Грейд.
Новим головою Британської телерадіомовної корпорації (Бі-Бі-Сі) вчора було затверджено Майкла Грейда, який до цього очолював «Канал 4», повідомив учора інтернет-сайт Бі-Бі-Сі. Грейд обійме цю надзвичайно відповідальну посаду, що впродовж двох останніх місяців залишалася вакантною після звiльнення Кейвіна Девіса, який подав у відставку після оприлюднення звіту лорда Хаттона та граду урядової критики з приводу незалежної позиції корпорації у питанні війни в Іраку.
61-річний Майкл Грейд у минулому обіймав чільні посади в структурах Бі-Бі-Сі та комерційного телебачення. Він був фаворитом серед усіх претендентів, кандидатури яких минулого тижня розглядала комісія незалежних експертів. Його кандидатуру рекомендувала міністр культури Великої Британії Тесса Джовелл, хоча Грейд має репутацію перекотиполя, людини, яка ніде довго не затримується і завжди діє на власний розсуд. Він походить з родини, кілька поколінь якої працювали у шоу-бізнесі. Його дядьком є лорд Грейд, провідний британський телемагнат та засновник найпопулярнішої на островах комерційної телемережі Ай-Ті-Ві. Деякі британські коментатори зазначають, що Майкл Грейд є занадто досвідченою людиною, щоб займати адміністративний пост, який навіть не вимагає з'являтися на роботу кожного дня. За чотириденний робочий тиждень голова Бі-Бі-Сі отримує платню у розмірі 81 тис. фунтів стерлінгів.
Отже, Грейду належатиме провідна роль при призначенні нового генерального директора Бі-Бі-Сі натомість Грега Дайка. Роль голови Бі-Бі-Сі не варто применшувати хоча б з тієї причини, що йдеться про одного з найбільших у світі (і найбільш об'єктивного) інформаційного гіганта. Бі-Бі-Сі є державною організацією і фінансується з держбюджету. Річний бюджет компанії становить більше двох мільярдів фунтів стерлінгів, це приблизно третина річного державного бюджету України. Але це не викинуті на вітер гроші: за опитуванням газети «Гардіан», Бі-Бі-Сі довіряють втричі більше британців, ніж власному уряду.
Криза в Бі-Бі-Сі, яка закінчилася зміною керівництва, розпочалася ще минулого року, коли політичний оглядач Бі-Бі-Сі Ендрю Гілліган в аналітичній програмі «Сьогодні», стверджував, що британський уряд фальсифікував розвідувальний звіт про Ірак. Журналіст відмовився назвати джерело інформації, завдяки якій він зробив такий висновок. Але невдовзі стало відомо, що таким джерелом був доктор Девід Келлі, провідний експерт міністерства оборони зі зброї масового знищення. Вважають, що інформацію про «балакучість» Келлі «злили» до ЗМІ саме представники уряду. Зацькований медiями вчений вчинив самогубство. Для встановлення причин самогубства було створено незалежну комісію на чолі з лордом Хаттоном. Важко сказати, наскільки насправді була незалежною ця комісія, оскільки вона поклала всю вину на Бі-Бі-Сі, але зовсім обійшла увагою роль уряду у трагічній долі вченого. Голова Бі-Бі-Сі Гейвін Девіс та її генеральний директор Грег Дайк відмовилися вибачатися і у січні подали у відставку, але слова вибачення за інформацію, яка дискредитує уряд, таки промовила більш поступлива рада директорів корпорації.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
