Сьогодні виповнюється 80 років одній з найбільших легенд світового кіно, американському кіноактору Марлону Брандо. Він народився у місцевості Омаха, штат Небраска. Після закінчення школи розпочав навчання у військовій академії, з якої його вигнали за брак дисципліни. За вмовлянням батька, молодий Брандо поїхав до Нью-Йорка на навчання до кращої на той час акторської школи Лі Страсберга і Стелли Адлер. Армія втратила недисциплінованого офіцера, а світ здобув актора неймовірного таланту. Брандо дебютував на Бродвеї 1944 року і впродовж наступних шести років відшліфовував акторську майстерність на театральній сцені.
У кіно він з'явився у 1950 році. Вже наступного року отримав номінацію на «Оскара» за роль Стенлі Ковальського в екранізації п'єси Теннессі Вільямса «Трамвай бажань». У 50-х роках Брандо був найяскравішою зіркою американського кіно, мав три номінації на Оскара» в 1952, 1953 та 1954 роках. У 60-х його слава дещо пригасла, щоб спалахнути ще яскравіше у 70-х роках, коли з'явилися фільми за його участю, які тепер уже віднесені до світової класики: «Хрещений батько» (1972), «Останнє танго в Парижі» (1973) та «Апокаліпсис наших днів» (1979). Загалом актор вісім разів номінувався на «Оскара» та здобув дві почесні статуетки. Він не приховував своєї відрази до Голлівуду, i наприкінці 80-х років заявив: «Єдиною причиною, чому я ще тримаюся Голлівуду, є брак мужності відмовитися від грошей, які мені там платять».
Останні два десятиліття актор знімався рідко. Він має багато зайвої ваги та хворіє на діабет і серце, може пересуватися лише в інвалідному візку. Актор мав дуже бурхливе особисте життя, був тричі одружений, мав тривалі зв'язки з відомими акторками, в яких народилося дев'ятеро дітей.