— Питання «Чому жінки кидають мене?» не та тема, яку чоловіки готові обговорювати прилюдно. Чому ви взялися за неї? Це такий психологічний ексгібіціонізм чи банальне бажання швидкої слави та грошей?
— Так, це банальне бажання (посміхається). Хтось пише про це у ЗМІ, хтось у блогах. Для мене найпростішим шляхом терапії було зняти кіно. Але так тільки здалося, що найпростішим. Я належу до тієї генерації кінематографістів, які можуть просто взяти камеру, просто знімати, а потім викласти все це на YouTube і не замислюватися про наслідки. Коли подивитеся фільм, то побачите, що там більше мазохізму, ніж ексгібіціонізму.
— Цей фільм — слава вже минулого року. Вона прогриміла на фестивалях і в прокаті. Над чим ви зараз працюєте? І чим збираєтеся шокувати публіку?
— Зараз я працюю над особистими стосунками. Крім того, ми пишемо сценарій — це буде не документальний фільм, бо я вже замучився із судами (за даними знімальної групи, Кріс отримав п’ять судових позовів від колишніх подруг, які залишили фільм без цента прибутку. — Ред.). Ми відкрили таку просту річ: якщо змінити імена і вписати їх у сценарій, то позовів уже не буде. Також ми щойно зняли сітком у Росії — російською мовою: J–Factory.
— У фільмі ви не цураєтеся сцен, де постаєте оголеним і не в найкращих ракурсах. Це були спонтанні зйомки чи ви якось до цього готувалися, приміром, раніше знімали хоум–відео?
— Перед зйомками я не знав, що до цього дійде. Продюсери мене запевняли, що певні частини тіла будуть розмиті, але потім вирішили, що натуральні зйомки приваблять більше преси.
— Незважаючи на те, що вас називають генерацією MTV, у фільмі — хороша режисура. Ви маєте якусь кінематографічну освіту?
— Я не ходив до кіношколи. Ми просто багато знімали. В університеті я вивчав філософію — дуже погана дисципліна, бо примушує багато думати. Ще сім років після закінчення ми думали–думали. Потім нарешті вирішили перейти до дії і знімати кіно.