«Кайф» у вухах

Про існування нових, «цифрових», наркотиків мені розказав брат–підліток: мовляв, його друзі вже давно «качають» звукові треки з наркотичним «ефектом» із інтернету, слухають їх. І божаться: діє! Історія з аудіонаркотиками спершу здається повною маячнею. Однак, виявляється, немає диму без вогню: такі «цифрові» наркотики дійсно існують і мають популярність серед молоді. Одні фахівці запевняють: це — звичайна піар–акція і спроба «скосити» грошенят, інші зазначають: «айдозери» — забавка не з безпечних. Адже вплив «особливих» звуків на мозок людини досі не вивчений. І  «музичка зі смаком кокаїну», мовляв,  цілком може стати  першою сходинкою до справжніх наркотиків. Тож, може, варто поцікавитися, що у плеєрі вашої дитини?

Невидимого  перукаря замовляли?

«Ви не повірите! Я включив трек на колонках на повну гучність! І раптом почали у кімнаті падати комарі...», «Це справді діє! Я в шоці», «В голові справжній атомний вибух! Ульот!..» — такі коментарі лишають підлітки на сайті, що «пропонує» аудіонаркотики. Подібних інтернет–ресурсів, через які ділки «ощасливлюють» довірливих підлітків — десятки.  Тут «добродії» обіцяють «слухачам» незабутні відчуття: «ефект» оргазму, кокаїну, ЛСД,  марихуани, нікотину, алкоголю (абсенту). «Гарантують» «дотик Бога» чи «сон Ангела».  Пропонують відчути себе на «межі прірви», «мазохістом», обіцяють відчуття «щастя», «успіху» або ефект, який «обнуляє все». Для експериментаторів — треки, які обіцяють відчуття, наче за спиною ходить людина і трясе сірниковою коробкою або як невидимий перукар стриже вам волосся. Є навіть аудіонаркотики для тих, «кому за 20» (ага, всі повірили, що саме для них вони й «створені»).

«Мрії молоді нарешті здійснилися, — пафосно представляють свою «продукції» розробники «наркотичного» сайту, — тепер не потрібно боятися кримінальної відповідальності, тому що з’явилися «цифрові наркотики». Вони нешкідливі і повністю легальні, не заборонені лікарями(...) Ви не зможете відчути ефект, лише якщо скачаєте підробку, будете слухати через погані навушники чи якщо включений еквалайзер (бо він спотворює частоту)...» «Рекомендації» ж прості — потрібно слухати треки через стереонавушники, тривалість «сеансу» — 30—40 хвилин. Щоправда, розробники зазначають: не варто «це» пробувати людям з порушеною психікою: аудіонаркотик може викликати порушення сну та апетиту, відчуття неспокою.

Дістати його — простіше простого: відправити СМС на зазначений номер, заплатити майже п’ять гривень і отримати код, який дозволяє «качати» треки (до речі, чимало підлітків скаржаться, що «наркоторговці» обдурюють і «знімають» з рахунків значно більше коштів). Отримати «цифрові» наркотики можна і на «шару» — в інтернеті море безкоштовно «викладених» файлів.

Про те, що українські підлітки «ведуться» на новинку й охоче «качають» цифрову «наркоту», свідчить статистика. За останніми рейтингами пошукової системи «Яндекс», «цифрові» наркотики, або «айдозери», потрапили у  десятку найбільш популярних запитів українських інтернет–користувачів. А дослідження Інституту соціології НАН України свідчить: 11 відсотків опитаних  підлітків намагалися купити «цифрові» наркотики через інтернет.

Мозок стерпить усе?

Вплив звуків на людину — доведений факт: бойові марші, які налаштовують воїнів на перемогу, молитви, що вводять у стан трансу, звуки природи, які розслабляють... Доктор медичних наук, керівник клініки «Центр терапії залежностей» Юрій Пакін пояснює «УМ»: «цифрові» наркотики впливають на людину за рахунок так званих бінауральних ритмів — це складний акустичний вплив на мозок. Його вивчають учені всього світу не одне десятиліття, і достеменно вплив цих ритмів не досліджений і досі. Пропоновані «наркотики» — лише одна зі сфер, де бінауральні ритми можуть бути використані. Активно застосовують їх у психології, під час медитації, навіть в освітніх експериментах. Учені запевняють, що завдяки бінауральним ритмам можна скинути зайву вагу й навіть припинити посивіння. (До речі, як кажуть фахівці, «чути» бінауральні ритми можуть і деякі тварини). Юрій Ірхін, кандидат психологічних наук, начальник наукової лабораторії психологічного супроводження оперативно–службової діяльності органів внутрішніх справ, у тижневику МВС «Іменем Закону» зазначає, що бінауральні ритми відносять до засобів психологічного впливу. «Звуковий вплив використовувався ще за радянської влади. Зокрема, військові намагалися створити психотропну зброю, що базувалася б на інфразвуках. Це наднизькі частоти, які можуть руйнувати тканину», — каже фахівець.

Принцип же дії «цифрових» наркотиків такий: на одне вухо «подається» звук з нижчою частотою, на інше — з вищою. Різні звуки в різних вухах складаються в «пазл» у мозку, в результаті чого утворюється «потрібна» частота. Вона відповідає частотам мозкових хвиль, а вони існують різні й відповідають різним станам людини. Фахівці припускають, що «цифрові» наркотики  синхронізують хвилі нашого мозку зі звуком і відтак впливають на психічний стан. «Завдяки бінауральному ефекту в людини справді може виникати нове відчуття, яке вона у звичайному житті не зустріне, — пояснює Юрій Пакін. — Я б його порівняв зі станом ошелешеності».

Вплив на мозок бінауральних частот фахівці  визнають, як і те, що багато людей мають імунітет до цих звукових коливань: багато що залежить від налаштованості людини, якісної «подачі» звуку та «формату». Кореспонденти «УМ» намагалися й на собі випробувати дію «цифрових» наркотиків. Сам звук схожий на шум — поскрипування, хаотичні потріскування, які змінюються ритмічним биттям, пульсуванням. Дослухати до кінця у мене не вистачило терпіння — з’явилася важкість у голові й дискомфорт. Інший мій колега виявився більш витривалим, дослухав до кінця і не один трек. Щоправда, визнав, що на нього це не діє.

«Залізний»  імунітет, як стверджує Юрій Пакін, до такої «продукції» мають, як правило, і досвідчені наркомани. «Ми проводили опитування наших пацієнтів, які вживали важкі наркотики, про відчуття від аудіонаркотиків. Вони запевняють, що айдозери у жодне порівняння зі справжнім героїном чи навіть марихуаною не йдуть — вплив мінімальний». Щоправда, як можуть вплинути ці звукові треки на більш вразливих підлітків, невідомо — досліджень у цьому питанні в Україні просто не існує.

«Це перша сходинка до наркоманії»

«Іноді такі звуки додають, змішують з голосами дикторів, музикою. І тому такий матеріал гарно запам’ятовується. Людям на підсвідомому рівні подобаються передачі з таким «коктейлем», у них виникає залежність, — стверджує Юрій Ірхін у виданні «Іменем закону». — У шумі води, прибою також є нотки інфразвуку, тому ми можемо годинами сидіти на березі моря, річки, слухаючи звуки природи. У таких музичних напрямах, як техно і рок, також є ці звуки. Звідси й виникає залежність, любов до музики цього напряму, дехто навіть може досягнути екстазу. Отримавши від цього кайф, людина й наступного разу знову забажає його. Все це умовно можна віднести до ендогенної наркоманії. Нашим організмом виробляється внутрішній наркотик. У малих кількостях це навіть корисно, проте не слід зловживати. Конкретної норми не існує, проте якщо людина вже без цього не може, зрозуміло: то вже залежність. Треки мають бути чітко дозованими. Так, якщо їх використовують у терапії, то винятково дозволеними дозами, сеанс — три–п’ять хвилин прослуховування. У психотерапії може бути сеанс до 25 хвилин, проте не більше десяти разів на півроку, а весь цей процес обов’язково контролюють і дозують спеціалісти. Бінауральні ритми можна порівняти з атомом, який буває «мирним», а може вибухнути так, що місця буде мало всім...»

Юрій  Пакін, який уже багато років лікує наркозалежних українців, певен: «нічого хорошого в «цифрових» наркотиках немає»: «Людина може завдяки легкодоступному аудіонаркотику отримати певний наркотичний ефект, якийсь новий стан. І тим самим може зацікавитися: а що буде від «справжнього» наркотику? Особливо коли йдеться про молодь — вона найбільш уразлива до подібних експериментів над собою. «Цифрові» наркотики цілком можна розглядати як «сходинку» до наркоманії — це індикатор готовності людини експериментувати зі своїм станом та більш важкими речовинами».

Рекламний хід чи загроза ХХІ століття?

      Вітчизняні  правоохоронці поки що лише осторонь спостерігають за ситуацією і не виключають, що це банальна спроба нечесних на руку ділків заробити на довірливих громадянах — такий собі рекламний хід. Притягти до відповідальності за подібне поки що наші правоохоронці не в змозі. Як пояснив «УМ» перший заступник начальника Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС Олег Шутяк, «правоохоронні органи тримають під контролем це питання». «Ми моніторимо сайти, які пропонують так звані «цифрові» наркотики, з’ясовуємо, хто за ними стоїть, звідки йде інформація, — каже пан Олег. — Але ж для того, щоб поставити питання про законодавчу заборону, повинно бути наукове обґрунтування шкідливості цих «айдозерів». Подібні ж дослідження поки що в Україні не проводили. Для притягнення до відповідальності за поширення цих наркотиків потрібні ще й зміни до законодавства, адже закон чітко визначає, що наркотик — це «речовина». Але не звуковий файл».

Проконтролювати поширення подібного «товару» через інтернет надзвичайно важко. Тому експерти запевняють: «айдозери» — чергова причина для батьків більше уваги приділяти дітям і цікавитися, чим вони займаються в інтернеті. Батьки, мовляв, повинні знати і розповідати своїм дітям про небезпеку, яку можуть нести різні види наркотиків. «Наш досвід профілактики наркоманії показує: якщо батьки відкрито розказують про проблему, відкрито застерігають від вживання наркотиків, діти об’єктивно оцінюють небезпеку і більше замислюються над наслідками», — певен Юрій Пакін.

ДОВІДКА «УМ»

Уперше  сформулював і розтлумачив феномен  бінаурального биття німецький  вчений Хайнріх Вільхельм Дофе у 1839 році. Термін «бінауральний» походить від двох латинських слів: «auris» та «bini», що означає «вухо» та «пара».