Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
«Україні не вистачає веселощів. У нас усі живуть політикою. Я вже два роки не дивлюся телевізора. Замість того, щоб сидіти на дивані перед екраном, з дружиною їжджу по балкансько–циганських фестивалях. Вирішив, чому б і нам не організувати подібного свята. От і придумав Балканський фестиваль, на який запросив найкращих представників джипсі–панку», — каже на прес–конференції Любомир Васильєв, організатор першого Київського міжнародного балканського фестивалю. За прогнозами, Balkanfest можна вважати вдалим річним підсумком фестивального руху в Україні. Ця дводенна забава відбудеться четвертого і п’ятого грудня у Палаці спорту.
На одній сцені виступатимуть циганські гурти, назви яких для українців мало що говорять — «Кал» (K.A.L) із Сербії, «Фанфаре кіоркарлія» (Fanfare Ciocarlia) з Румунії, «Косані оркестр» (Kocani Orkestar) з Македонії. На виступи цих груп навряд чи хтось би купив квитки від 200 до 800 грн., якби не хедлайнери. Та ніхто з меломанів не дозволить собі пропустити циганський балаган зіркових Еміра Кустуріци і його «Ноу смокінг оркестра» (The No Smoking Orchestra) та неймовірно драйвового гурту з Америки «Гоголь Борделло» (Gogol Bordello). Від України балканську музику представлятимуть «Гайдамаки», які грають козацький рок і до циганів мають такий самий стосунок, як і кожен шанувальник творчості смуглих. Організатори пояснили це тим, що в Україні немає стільки талановитих циган, тож немає яскравих груп, які могли б вписатися у міжнародну компанію джипсі. Переглянувши список учасників, Любомир Васильєв спершу хотів назвати своє дітище Джипсіфест, бо всі музиканти грають циганщину, але потім зупинився на більш розширеній назві — Balkanfest. «У мене в голові розроблений проект на п’ять років. Це моя улюблена музика. Хочу, щоб фестиваль щоразу тільки розширювався», — ділиться Васильєв. У сфері проведення фестивалів він — новачок. Займається бізнесом. Каже, що не розраховує відбити вкладені кошти на квитках. «Усе робиться за гроші фізичних осіб. Якщо на фестиваль куплять квитки лише сто осіб, він усе одно відбудеться без жодних скасувань у програмі», — зазначив Васильєв.
На кінофестивалі «Молодість» відбулася прем’єра документального фільму «Гоголь Борделло нон–стоп» колумбійки Маргарити Хімено. Режисер п’ять років супроводжувала гурт на всіх гастролях, концертах і репетиціях. Фільм вийшов настільки живим, що коли музиканти починають розказувати, як у них від розпалення емоцій на сцені піднімається температура, глядач у залі мимоволі мацає своє чоло, чи бува і його від такої шаленої енергії не лихоманить. Чому організатори не запустили цей фільм у прокат перед Балканським фестивалем, не зрозуміло. Адже кращої реклами годі чекати. За два з половиною тижні розпочнеться фестиваль, а про те, що приїде Кустуріца і Євген Ґудзь, не чули навіть їхні фани. Ні в інтернеті, ні по місту вивісок майже немає. Тож чи захочуть знову приїхати в Україну джипсі і чи не розчаруються, коли побачать порожній Палац спорту, питання часу.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>