Смерть повз касу

Реалізувати видобуте вугілля сьогодні важко: економічна криза болісно вдарила по гірничій галузі. Ось і на складах державного підприємства «Свердловантрацит» накопичилося близько 400 тисяч тонн продукції на суму понад 100 мільйонів гривень. У такій ситуації керівництво будь–якого підприємства намагається знайти ринок збуту. Але у «Свердловантрациті» зробили по–іншому — ... закупили у комерційної структури, фірми «Лугзбуткомпані–МК» такого ж самого вугілля на суму 230 мільйонів гривень! І потім продали його іншій державній структурі — «Вугілля України». Своя ж продукція займає складські приміщення, втрачаючи якість від довготривалого зберігання, а відповідно й ціну.

Причина трагедій лежить на поверхні

Такі приклади, на жаль, непоодинокі. І означають лише одне: масштабну корупцію, якою буквально заражено вугільну галузь. І яка спричиняє не тільки її низьку ефективність та високу собівартість продукції, а й численні людські жертви. Адже коли гірники не повертаються з забою, то найголовніша причина трагедії — «заощаджені» кошти на техніку безпеки, які пішли «наліво».

«Працівники шахт змушені виконувати змінні завдання з порушенням правил охорони праці», — твердить голова правління спілки громадських об’єднань у Луганській області «Трудовий рух Солідарність» К. Ільченко. За його словами, внаслідок потурання керівництва вже згаданого тут «Свердловантрациту» на його відокремлених підрозділах «Шахта «Красний партизан» та «Шахта «Должанська–Капітальна», що ніколи не були небезпечними з огляду на викиди газу та пилу і на яких смертельний випадок завжди був чимось екстраординарним, тільки з червня по жовтень нинішнього року трапилися два нещасні випадки, що призвели до смерті.

«Регіонало–БЮТівці» вперед ведуть!

Корупція у вугільній галузі, як, мабуть, ніде більше, тісно пов’язана з діяльністю політичних груп. І зловживання у цій галузі можливі саме тому, що вугільні об’єднання є об’єктами бізнесу, в яких зацікавлені представники вищої влади. Тож більшість тіньових схем ґрунтується на дуже простій ідеї: приватні особи використовують державні підприємства для отримання незаконного прибутку — під прикриттям політичних угруповань. І чиновники та функціонери дуже швидко знаходять спільну мову, забуваючи про потреби простих шахтарів.

Яскравим прикладом такого «змикання лав» між «непримиренними опонентами» є події у «Свердловантрациті». Донедавна підприємство очолювали представники Партії регонів. За короткий час вони перетворили шахтарів на мовчазних рабів. Але торік керівником об’єднання став член БЮТ пан Плювако. І у стислі строки довів, що його дії нічим не відрізняються від стилю та методів керівництва попередника. Понад це — шахтарі побачили, як діє справжня корумпована спайка представників Партії регіонів та блоку, який асоціюється із нинішнім Прем’єр–міністром.

Скажімо, ні для кого на Луганщині не є таємницею, що через це державне підприєм­ство реалізують вугілля, видобуте на так званих копанках. Для тих, хто не знає: йдеться про нелегальні, тобто ніде не зареєстровані шахти, у яких видобувають необліковане вугілля. Шкода від таких «підприємств» є подвійною: виробники не платять податків державі, до того ж у нелегальних копальнях часто нехтують правилами техніки безпеки, тому нещасні випадки там — непоодиноке явище. Причому, на відміну від трагедій на офіційних шахтах, смертельні випадки у копанках можна не афішувати.

Тим часом тільки на території Луганської області діє понад вісім тисяч (!!!) нелегальних копанок. Про ці факти представники громадських спілок повідомили куратора вугільної промисловості на території Донецької та Луганської областей народного депутата України Наталію Королевську. Лідери профспілок навіть декілька разів зустрічалися з нардепом, інформуючи її про конкретні факти та наслідки від збитків суспільству та державі від такого виду діяльності. Але, на жаль, так і не стали свідком того, щоби пані Королевська як юридичний представник своїх виборців та носій інформації про скоєння злочину звернулася до правоохоронних органів.

Профспілкові активісти мають своє пояснення цього факту: окремі депутати Верховної Ради України безпосередньо беруть участь у незаконному бізнесі та мають з нього непоганий прибуток. Саме тому його не вдається подолати упродовж багатьох років. І саме звідси беруть початок кримінальні схеми за участю цілком легальних, державних копалень.

Не побачили ... 200 мільйонів

Ще один шлях красти шахтарські гроші, яким уміло користуються на шахтах Донбасу, — не звітувати, скільки саме вугілля підприємство видає на– гора. Скажімо, спеціалісти Мінвуглепрому виявили, що керівництво державного підприєм­ства «Ровенькиантрацит» занижує кількість фактичного виходу вугілля з прохідницьких забоїв. Отже, тільки одна фабрика щоденно реалізує від тисячі до півтори тисячі необлікованої продукції. За місяць «накапує» 20 мільйонів гривень збитків, а упродовж року держава втрачає 200 мільйонів гривень.

Саме ці кошти мають скеровуватися на заробітну плату шахтарям, купівлю їм спецодягу, засобів індивідуального захисту. Не варто повторювати, що насправді коштів на ці потреби не вистачає. І гірники спускаться у забій, сподіваючись тільки на себе і Всевишнього... Тим часом, коли сотні мільйонів йдуть «наліво», у шахтарських лазнях, як розповідають гірники, не вистачає навіть мила.

Вкрадені гроші мали піти й на підготовку до введення в дію нових лав. Але в цьому напрямку нині ми не бачимо жодного пожвавлення. Складається враження, кажуть представники профспілок, що нинішніх керманичів галузі не хвилює її майбутнє: вони витягують із неї все можна, діючи за принципом «Тут і зараз!». А метою є тільки власне збагачення, нехай і ціною збитків державі та людських життів.

Сьогодні стверджується, що тіньові кошти, виведені з галузі, її куратор Наталія Королевська планує використати на виборах. Утім такою ж була політика «регіоналів», коли ті керували Мінвуглепромом: гроші «витискали» з вугільної галузі до останньої краплі, спричинячи проблеми, які потім пояснювали об’єктивними обставинами.

...Фасад найбільш корумпованої галузі, втім, виглядає не так вже й похмуро. «Прем’єр–міністр України Юлія Тимошенко відвідала нашу область у День шахтаря, — каже пан Ільченко. — Але, на жаль, за святковою мішурою не побачила, а може, не захотіла помічати величезних проблем, що ведуть вугільників до масштабної катастрофи».

А ТИМ ЧАСОМ...

Про численні факти зловживань та розвалу вугільної галузі Президентові України Вікторові Ющенку повідомив народний депутат України Григорій Омельченко. «За вашим дорученням Генеральна прокуратура та Служба безпеки України розпочали перевірку даних, — пише нардеп. — Прошу взяти хід перевірки під ваш особистий контроль».