Під час епідемії нового грипу будь–який пчих або покашлювання загострює в людини відчуття тривоги, змушуючи чоловіків та жінок вбачати в різних ситуаціях значно більшу небезпеку, ніж є насправді. Тому у зв’язку грипом у суспільстві наростає загальний психоз. Як повідомляє «Медпортал», такого висновку дійшла група вчених із Університету штату Мічіган під керівництвом Норберта Шварца.
Цікавий експеримент дослідники поставили ще в травні поточного року, коли епідпроцес почався, але не був таким загрозливим. Учені відібрали серед студентів 50 добровольців. Студенти мали пройти по вулиці повз перехожого, який чхав або кашляв на ходу (його роль виконував спеціально найнятий актор). Потім студентів просили оцінити за умовною шкалою від 1% до 100% ризик зараження пересічного американця хронічними захворюваннями, ризик «заробити» серцевий напад до 50 років, померти в результаті злочину чи нещасного випадку.
Результати виявилися, у принципі, очікуваними. Студенти, які проходили повз уявного хворого, заявили, що в середньому небезпека смертельного серцевого нападу загрожує 45% американців до 50 років. Добровольці ж із другої підгрупи, які не зустрічалися з «грипозним» актором, зазначили, що померти від інфаркту ризикують 32% їхніх співгромадян. Аналогічна різниця оцінок (13—15 відсотків) спостерігалася й у відповідях на інші питання.
Інший експеримент, проведений півроку тому, дав більш вражаючу розбіжність. У торговельному центрі вчені зупиняли по черзі 50 покупців і впродовж хвилини кожному ставили запитання, записуючи відповіді на спеціальному бланку. В одних випадках дослідники робили вигляд, що кашляють або чхають, прикриваючи при цьому рот аркушем паперу. В інших випадках експериментатори виглядали цілком здоровими. Як результат — близько 48% респондентів із першої підгрупи заявили, що уряд США мусить витратити мільярди доларів саме на розробку вакцини від нового грипу, а не на створення нових робочих місць або щось інше. У другій підгрупі, не стривоженій кашлем або чханням, таку відповідь дали тільки 13% опитаних.
Учені зробили висновок, що видима ознака загрози впливає на підсвідомість людини так же сильно, як і справжня небезпека. «Дрібні нагадування про наявність ризику для здоров’я сприяють загостренню страху. Він змушує нас думати, що у світі жити небезпечно», — підбив підсумок Норберт Шварц.